UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНа сторожі фітосанітарної безпеки (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1163
Скачало212
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

На сторожі фітосанітарної безпеки

 

Чи може вітчизняна наукова установа бути сучасною? Українська

науково-дослідна станція карантину рослин достойно відповідає на виклики

сьогодення.

 

Буковина — мальовничий край. Тут органічно поєднані природна краса та

велич історичних пам’яток. Утім, сучасність рішуче вривається в життя

буковинців, ставлячи повсякчас суворі питання, на які, власне,

доводилося з давніх-давен відповідати і їхнім пращурам: що сіяти, чим

обробляти, як захищати посіви. Нині до традиційних, мало не

гамлетівських, хліборобських питань долучаються ще такі: куди й за якою

ціною продавати і як зберігати. Відповісти, як захищати посіви та вже

зібраний урожай, допомагають науковці Української науково-дослідної

станції карантину рослин. Наступного року станції виповнюється 70 років.

Історичний шлях, який вона пройшла, містив у собі трагізм і героїку

радянської минувщини, складні перші роки незалежності, коли держава

фактично відвернулася від науковців, і буремне сьогодення, коли ситуація

потроху, неквапом, але таки змінюється на краще, зростають молоді

наукові кадри, ведеться науково-дослідна робота, активізувалися

міжнародні зв’язки.

 

Нашим гідом по науково-дослідній станції люб’язно погодилася стати

вчений секретар Руслана Коржук. З її допомогою ми відвідали практично

всі лабораторії станції.

 

“Середній вік наших співробітників — 35 років”, — підкреслює вона. Це,

на жаль, нечасте явище для сучасної української науки. Здебільшого

наукові установи відчувають нестачу кадрів, а їхні директори скаржаться,

мовляв, не хоче молодь іти в науку, а якщо і йде, то ненадовго — два-три

роки, а потім у бізнес. Відтак 30-40-річні кандидати наук не поспішають

обирати наукову установу як місце застосування своїх можливостей. Втім,

молоді обличчя — не рідкість для Української науково-дослідної станції

карантину рослин Української академії аграрних наук. Цьому, вочевидь,

сприяють невелика — 20-кілометрова — відстань від обласного центру, а

також зусилля керівництва установи, яке змогло зберегти творчу атмосферу

наукового пошуку, органічно поєднавши теоретичну складову з практикою.

 

ліджень карантинних організмів (там є сектор служби менеджменту та

маркетингу), лабораторії селекційного відбору й біотехнології сортів

диференціаторів, лабораторії карантинних хвороб і лабораторії

карантинних шкідників. Крім того, в складі станції є

дослідно-експлуатаційний і експериментально-серологічний відділи.

 

“У минулій п’ятирічці наша програма називалася “Карантин рослин”, на

сьогодні через очікуваний вступ України до СОТ ми працюємо за напрямом

“Фітосанітарна безпека України”, — зауважує пані Руслана. — Чотири

підрозділи вивчають карантинних шкідників рослин, карантинні хвороби

рослин; лабораторія біотехнології та селекції рослин займається

оздоровленням рослин, зокрема, картоплі, айви, груші тощо. Ми вивчаємо

окремі об’єкти: рак картоплі, картопляні нематоди, грибкові хвороби сої,

збудник гангрени картоплі, фітофтороз коренів суниці, американського

білого метелика, західного кукурудзяного жука, буру бактеріальну гниль

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ