.

Некробактеріоз не хвороба, а результат антисанітарії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2828
Скачать документ

Реферат на тему:

Некробактеріоз не хвороба, а результат антисанітарії

Хвороби кінцівок у корів бувають часто й завдають відчутних збитків
господарствам унаслідок зниження продуктивності хворих тварин, витрат на
лікування, частого вибракування їх у разі неефективності лікування.
Особливо ця проблема загострилася в роки спеціалізації молочного
скотарства через різку зміну умов годівлі та утримання тварин.

Високопродуктивні корови менше захищені від негативного впливу
навколишнього середовища внаслідок виведення з молоком великої кількості
елементів, потрібних організму для самозахисту. Господарники, оцінюючи
генетичний потенціал голштинських корів, на жаль, забувають про
необхідні для його реалізації умови: збалансована за всіма компонентами
годівля та належний догляд за тваринами. Саме тому в організмі тварин
порушуються фізіологічні процеси, що проявляється різноманітними
хворобами, особливо ураженнями кінцівок.

Спосіб утримання впливає на стан здоров’я корів

Поширення захворювань у ділянці пальців ми вивчали в двох господарствах,
де доглядають корів голштинської породи з приблизно однаковою
продуктивністю, але з різними умовами утримання.

У першому господарстві практикується цілорічне стійлове утримання тварин
із щоденним пасивним моціоном на прифермських вигульних майданчиках. Цей
спосіб утримання не дає можливості на тривалий час звільнити приміщення,
що утруднює проведення ремонтних робіт, не дає змоги повною мірою
провести дезінфекцію, внаслідок чого мікрофлора, пасажуючись через
організм тварин, підвищує свою вірулентність. Сприятливим чинником у
даному господарстві є гіподинамія, на фоні якої порушується крово- та
лімфообіг у тканинах пальця, звужуються й облітеруються судини,
порушуються процеси кератинізації, внаслідок чого копитцевий ріг швидше
стирається й легше травмується.

В іншому господарстві практикують стійлово-табірний спосіб утримання
корів: у зимовий період тварин утримують у типових корівниках, щодня
проводять пасивний моціон у прифермських загонах. У літньо-осінній
період (травень-вересень) корів утримують у літньому таборі, де вони
випасаються на штучних пасовищах.

Таке утримання дає можливість звільнити приміщення від тварин, видалити
з них гній, підстилкові матеріали, виконати певні ремонтні роботи й
провести профілактичну дезінфекцію. Перш ніж перевести тварин на
літньо-табірне утримання, а також у міру потреби протягом літнього
періоду на обори завозять солому. А коли тварин восени переводять у
приміщення, з обор вивозять гній, що накопичився за літній період. Для
підняття висоти грунту на обори завозять глину. Почергове утримання
тварин у приміщеннях та на оборах із проведенням комплексу
профілактичних робіт дає можливість перервати епізоотологічний ланцюг та
знизити мікробну забрудненість навколишнього середовища. Крім того,
постійне перебування корів на свіжому повітрі та активний моціон
сприяють їхньому оздоровленню й підвищенню резистентності організму.

За 2003 рік у першому господарстві ми виявили 248 тварин з різними
ураженнями пальців, що становить 77,5% загальної їхньої кількості, а
протягом 2004 року — 257 (80,3 %), тоді як у другому — 44 (14,6%) та 39
(13 %) тварин, відповідно.

Причини некробактеріозних уражень

Некробактеріоз вважають побутовою інфекцією, що виникає внаслідок
постійного порушення санітарних правил утримання тварин та їхньої
годівлі. Сприяють травмам кінцівок підвищена вологість у приміщеннях і
місцях вигулу та висококонцентрована годівля корів. Така годівля сприяє
витрачанню великої кількості енергії на перетравлювання корму, а головне
— призводить до хронічних запалень в основі шкіри. Крім того, внаслідок
порушення її живлення створюються умови, сприятливі для розвитку й
прояву патогенної дії фузобактерій. Виділяючи токсини, вони пригнічують
фагоцитоз, місцеву запальну реакцію тканин та посилюють некротичні
явища.

Прикро, що некробактеріозні ураження практичні лікарі діагностують
здебільшого як звичайні гнійно-некротичні процеси, не звертаючи уваги на
інфекційну причину. Саме тому хворих корів не ізолюють, а лікують
безпосередньо в приміщеннях, що призводить до “перезараження” тварин і
підвищення вірулентності фузобактерій. Такі господарства стають
стаціонарно неблагополучними щодо некробактеріозу, оскільки хворіє 70%,
а то й більше, всього поголів’я.

Клінічно гнійно-некротичні процеси проявляються виразками шкіри
міжпальцевого склепіння (фото 1) та м’якушів (фото 2), гнійно-гнильними
пододерматитами (фото 3), рідше — флегмонозними процесами та
подартритами.

Бувають і некробактеріозні ураження ратиць. Часто вони починаються з
відшарування рогу м’якуша та гнильного розпаду його основи шкіри.
Своєчасне лікування та покращання умов утримання тварин призупиняють
подальший розвиток патологічного процесу. Але в багатьох вилікуваних
корів після розтелення розвивається гнійно-гнильний ендометрит. Це
зумовлено наявністю “дрімаючої” інфекції у вторинних метастатичних
вогнищах, яка “прокидається” в критичний період (роди) і проникає
гематогенним шляхом у фізіологічно змінені органи. Причиною може бути
також сенсибілізація організму корів у період хвороби.

Як і чим лікувати?

Під час лікування корів із гнійно-некротичними процесами в ділянці
пальців провідну роль відводять хірургічному втручанню, подальшому
максимальному видаленню змертвілих тканин, гнійного ексудату. Завдання
післяопераційного лікування — за потреби підвищити імунний статус
організму, очистити вогнища ураження й створити умови для регенерації
тканин. За зниження імунобіологічної реактивності, крім місцевого
лікування, потрібно використовувати імуностимулювальні препарати:
внутрішньом’язово КАФІ, в дозі 3 мл; імзауф — 20 мл з інтервалом сім
днів.

Після хірургічної обробки вогнищ ураження пропонують використовувати
пудру Островського (калію перманганат і борна кислота в співвідношенні
1:1), але вона ефективна лише в разі гнійних пододерматитів. При
флегмонах ранові порожнини нерідко мають заті-кання, кишені, в яких
затримуються змертвілі тканини. Утворюючи струп, пудра лише гальмує
повне очищення порожнин і процеси регенерації. В такому разі ми
рекомендуємо користуватися фенол-скипидар-димексидним лініментом,
виготовленим на основі емульсії Барсу-кова (фенол — 5,0; скипидар —
10,0; рицинова олія — 50,0).

Недоліком емульсії Барсукова є поверхнева дія складових, що не
проникають у глибину тканин. На практиці ж часто трапляються глибокі
виразки з недостатньо вираженою демаркаційною зоною. Димексид, уведений
до її складу як універсальний розчинник з добрими пенетрувальними
властивостями, сприяє проникненню вказаних препаратів через
некротизовані тканини до здорових.

Після хірургічної обробки на вогнища ураження накладали серветки,
оброблені фенол-скипидар-димексидним лініментом (фенол — 5,0; скипидар —
10,0; рицинова олія — 50,0; димексид — 50,0).

На початковій стадії розвитку виразкового процесу в міжпальцевій щілині
такий лінімент часто очищає вогнище ураження від мертвих тканин після
першої обробки. У хворих знижується ступінь кульгавості, виразка
вкривається дрібними грануляціями й зменшується в розмірах. Тому за
повторної обробки через три дні просто накладали пов’язку з рідкою маззю
Вишневського, аби посилити регенеративні процеси.

Глибокі виразки з великою кількістю мертвих тканин очищалися дещо
повільніше, в основному, після двох обробок зазначеним лініментом, з
інтервалом у три дні, після чого знову ж таки користувалися маззю
Вишневського. За гнійно-гнильного пододерматиту на ранній стадії вогнища
ураження теж очищалися після першої — другої обробки, а в разі глибоких
уражень — після двох-трьох. Через шість-сім днів рани в корів
закривалися молодим рогом.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020