UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОперативне лікування зміщення сичуга вправо (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1222
Скачало172
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Оперативне лікування зміщення сичуга вправо

 

органа він стає від темно-коричневого до темно-жовтого, інколи з

домішками крові й гнильним запахом. Важливим показником зміщення сичуга

вправо є зниження концентрації хлору в сироватці крові тварин. Зміщення

сичуга вправо із заворотом перебігає надгостро, призводить до розриву

сичуга і смерті тварини. При розтині трупів або огляді туш у разі

вимушеного забою виявляють великий за розміром, здутий, переповнений

рідиною і зміщений каудо-дорсально від свого анатомічного розташування

сичуг. На його оболонці фіксують запалення і виразки, різні за формою,

величиною та локалізацією. За проривної виразки або розриву сичуга в

черевній порожнині накопичується чимало вмісту. Спостерігається

запалення слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Печінка збільшена,

жовто-коричневого кольору, відмічається жирова або білково-жирова

дистрофія. Реєструється перитоніт (запалення очеревини) різного ступеня.

Лікування зміщення сичуга вправо поділяється на консервативне й

оперативне. Консервативне лікування застосовують у разі незначного

розширення сичуга. Хвору тварину валять на спину й качають з боку на

бік. Лікар витискає сичуг через пряму кишку або сильним натисканням

руками на черевну стінку у ділянці здуття у напрямку до діафрагми.

Позитивний результат можна отримати, застосувавши дводенну голодну дієту

(вода досхочу) і перевівши тварину на підлогу, підняту під грудними

кінцівками на 25 см. Після цього тварині згодовують часто, але

невеликими порціями легкоперетравні корми. У подальшому вводять

лікарські засоби, що нормалізують перистальтику й процеси травлення у

шлунково-кишковому каналі. Підшкірно вводять атропіну сульфат 0,01—0,06

г та спазмолітик у дозі 1,0—4,0 г; усередину: натрію бромід — 15—50 г,

настоянку валеріани — 50—100 мл, а також преднізолон — 0,2—0,4 г.

Консервативне лікування забезпечує позитивний ефект лише на початку

розвитку простого зміщення сичуга без завороту. Оперативний метод

лікування є основним, оскільки дає змогу усунути різного ступеня

зміщення сичуга вправо без завороту та з заворотом. Тварину фіксують у

стоячому положенні. Для знеболювання внутрішньовенно ін’єктують

ветранквіл (1% розчин по 0,5 мл/100 кг маси тіла) і застосовують

паралюмбальну та інфільтраційну анестезії. Для попередження

післяопераційного перитоніту виконують надплевральну новокаїнову блокаду

за В. Мосіним. Розтинають усі шари черевної стінки паракостальним

розрізом (паралельно до останнього ребра), відступивши на 4—5 см від

останнього ребра і 10 см від поперечнореберних відростків поперекових

хребців. Довжина розрізу — 20—25 см. Оскільки стінка здутого сичуга

щільно прилягає до очеревини, розтинати її слід дуже обережно, щоб не

пошкодити сичуг. Якщо сичуг вкритий сальником, то останній відтісняють

краніально. Коли це не вдається, розріз черевної стінки подовжують до

ділянки сичуга, не вкритої сальником. У цьому місці далі оперують на

стінці сичуга. Розсунувши краї рани, на стінку сичуга, що випинається

між ними, почергово накладають два кисетних шви. Першим обмежують

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ