UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості біології розвитку сисних шкідників хмелю та заходи захисту від них (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2671
Скачало198
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості біології розвитку сисних шкідників хмелю та заходи захисту

від них

 

За період росту й розвитку хмелю проти хмелевої попелиці та павутинного

кліща доводиться проводити 4–5 обприскувань інсектоакарицидами. Важливе

значення при цьому має ефективність препаратів. Щорічне інтенсивне

застосування хімічних препаратів на хмелю призводить до прискорення

відбору стійких рас, змушує підвищувати норми витрати препаратів та

періодично міняти їх.

 

Вирощуванням хмелю нині займаються 122 господарства в 9 областях та 32

районах України. На жаль, жодне з них не може виростити високоякісну

продукцію без застосування захисних заходів. У період росту й розвитку

хміль пошкоджує понад 40 видів шкідників, 10–12 видів яких щороку на

25–30 (а в окремі роки на 40–50%, а то й більше) знижують урожай,

погіршують технологічну якість продукції.

 

Особливо небезпечними є сисні шкідники: хмелева попелиця та павутинний

кліщ. Якщо не вжити захисних заходів, урожай повністю загине.

 

Хмелева попелиця — Phrodon humuli Sehr. Ряд рівнокрилі — Homoptera,

Родина попелиць Aphididae.

 

Хмелева попелиця належить до найнебезпечніших шкідників хмелю. Це

дводомний, або мігруючий, вид. Попервах хмелева попелиця живиться соком

рослин, на яких зимують яйця й розвиваються перші її покоління. Це

рослини з роду Prunus (слива, абрикос, терен, алича). Проміжний

“годувальник” — хміль, на якому попелиця живиться і розмножується

влітку.

 

Упродовж вегетаційного періоду хмелева попелиця розвиває на обох

рослинах низку циклів поколінь, які різняться одне з одним

фізіологічними та морфологічними особливостями.

 

Зимують яйця хмелевої попелиці на одно-дворічних пагонах, а також на

прикореневій порослі сливи, аличі, терну, біля бруньок, у складках кори

тощо.

 

Свіжі відкладені яйця попелиці зелені, але з часом вони стають чорними з

блискучою поверхнею, еліпсоїдної форми. Відкладає попелиця 1–2 яєць, а

то й по кілька за бруньками та біля них. Протягом зими близько 25–35%

відкладених яєць гине від різких коливань температури та інших

несприятливих умов. Значну їх кількість скльовують синиці.

 

Навесні, за температури 8...10°, із яєць, що перезимували, відроджуються

темно-зелені личинки попелиці. Вихід личинок здебільшого збігається з

періодом розсування лусок на бруньках і дальшим утворенням зеленого

конуса. Личинки спочатку живляться на бруньках, а згодом, коли

розпускається листя, на нижньому боці листочків слив. Через 13–15 днів,

залежно від погоди, вони після чотирьох линьок перетворюються у дорослих

живородних самок, яких називають засновницями, або фундаторками,

оскільки ці личинки зі своїми нащадками утворюють перші поселення

попелиць на прунусових.

 

Засновниці — близько 2,5 мм завдовжки, безкрилі, яйцеподібної форми.

П’ятичленикові вусики та ніжки порівняно короткі. Попелиці, що вийшли з

яєць, як і їхні нащадки, — низка дальших поколінь, що розвиватимуться на

сливах і хмелю аж до осені — всі винятково самиці, які розмножуються без

запліднення, партеногенетично і, до того ж, живородно (тобто не

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ