UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості боротьби з бур’янами на полях України у літньо-осінній період 2002 року (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось994
Скачало196
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості боротьби з бур’янами на полях України у літньо-осінній

період 2002 року

 

и розеток осоту рожевого, відповідно, на глибину 10–12 і 12–14 см. Для

другого і третього лущення застосовують лемішні лущильники ППЛ-10-25. На

схилах та в південних районах, де можлива водна або вітрова ерозія,

перевагу слід надавати знаряддям, які виконують лущення без обертання

шару грунту: КПШ-5, КПШ-9, КПЭ-3,8, КТС-10 або чизель-культиваторами

ЧКУ-4, обладнаними стрілчастими лапами. Після неглибокого дискового

лущення грунт не боронують. Якщо лущення виконане лемішними лущильниками

на глибину 10–12 або 12–14 см, поле слід заборонувати. Це сприяє кращому

зберіганню вологи та проростанню насіння бур’янів. У посушливих районах

злущені поля прикотковують кільчасто-шпоровими котками, що також сприяє

проростанню бур’янів і зменшенню висихання поверхні грунту. Надзвичайно

важливе значення для інтегрованої боротьби з бур’янами має строк

проведення першого лущення. Його потрібно виконувати відразу після

збирання попередника, коли у грунті ще зберігається волога. Лущення

лемішними лущильниками або плоскорізними знаряддями більш ефективне у

боротьбі з коренепаростковими бур’янами, у нагромадженні вологи та менше

розпилює грунт (табл. 2). Метод пошарового 2–3-разового лущення в

боротьбі з коренепаростковими бур’янами прийнято називати методом

виснаження, тому що після підрізування коренів і молодих кореневих

паростків рослини осоту рожевого, гірчаку рожевого, березки польової

утворюють нові паростки, виснажуючи тим самим кореневу систему всієї

рослини, що призводить до її загибелі. Систему зяблевого обробітку, коли

до основного обробітку грунту проводиться 2–3 лущення, називають

поліпшеною і застосовують її в більш посушливих районах Лісостепу та в

Степу України. При значній забур’яненості коренепаростковими бур’янами

агротехнічні заходи підсилюють застосуванням гербіцидів проти осотів та

інших коренепаросткових, використовуючи гербіциди 2,4-Д амінну сіль або

Діален (2–3 кг/га). Гербіциди доцільно вносити після другого або

третього лущення (за появи розеток осоту рожевого). При осінньому

обприскуванні гербіциди групи 2,4-Д активніше переносяться з надземних

органів бур’яну в корені і локалізуються на глибині 50–100 см, тобто в

зоні концентрації основної маси бруньок відтворення, внаслідок чого

багато з них втрачають здатність проростати. Через 10–15 днів після

обприскування поле орють на глибину 25–30 см плугами з передплужниками

або плоскорізами. На полях з малим орним шаром (Полісся) орють на всю

глибину орного шару. На полях, виділених під кукурудзу, сою, ярі

зернові, після збирання попередника по вегетуючих бур’янах застосовують

Раундап, Утал, 36% в.р., Гліфостат або Фосулен, 50% з.п. (4–6 кг/га).

Дещо інакше проводять агротехнічні заходи боротьби з пирієм повзучим у

літньо-осінній період. Під час знищення пирію повзучого головне завдання

полягає у виведенні бруньок зі стану спокою, пробудженні, розрізанні

кореневищ на дрібні частки, з тим щоб наступними агрозаходами, головним

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ