UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3583
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці

 

роки з недостатнім зволоженням верхнього шару грунту (1974 і 1975)

деяка перевага спостерігалася за прикореневого способу підживлення,

зокрема сечовиною. У вологі, типові для Полісся, роки найвищий ефект

одержали від поверхневого внесення добрив, зокрема аміачної селітри. За

даними Тернопільської сільськогосподарської дослідної станції

(лісостепова зона — чорнозем глибокий малогумусовий), поверхневе або

прикореневе підживлення азотом (N40) на фоні Р60К60 (основне)

забезпечило, в середньому, однаковий приріст зерна — відповідно, 5,6 і

5,5 за врожаю на контролі 5,1 ц/га. Від весняного підживлення рослин

повними добривами в нормі N40Р60К60 поверхневим або прикореневим

способом приріст зерна становив, відповідно, 5,9 і 6,5 ц/га. Таким

чином, у зоні достатнього зволоження весняне підживлення рослин

поверхневим або прикореневим способом забезпечує близький ефект. Тут

доцільно вміло поєднувати різні способи підживлення рослин залежно від

зволоження грунту, стану рослин, наявних засобів та строків надходження

добрив у господарствах. Для підживлення у цій зоні можна використовувати

різні форми азотних добрив. За даними Інституту землеробства і

тваринництва західних районів країни, від весняного підживлення озимої

пшениці азотними добривами (N30 на фоні Р45К45) у формі аміачної

селітри, хлористого амонію чи сечовини в середньому за три роки приріст

зерна становив 4,4—5 ц/га за врожаю на фоні 22,7 ц/га. При цьому

поліпшувалась якість зерна — вміст білка підвищувався на 0,6—1%,

клейковини — на 2,5–4,3 порівняно з цими показниками на фоні Р45К45

—10,0 і 22,2%. На чорноземах опідзолених хлористий амоній дав найбільший

приріст зерна, інші форми азотних добрив були рівноцінні. На

дерново-середньопідзолистих грунтах Івано-Франківської та Житомирської

сільськогосподарських дослідних станцій аміачна селітра і сечовина були

рівноцінні, а на дернових опідзолених Закарпатської, дерново-підзолистих

Чернігівської сільськогосподарських дослідних станцій сечовина — менш

ефективна. І це треба врахувати на місцях при визначенні форм азотних

добрив для підживлення. У дослідах Інституту землеробства (на сірих

опідзолених грунтах) від підживлення озимої пшениці аміачною селітрою

одержали приріст зерна, в середньому, 7,7 ц/га, хлористим амонієм — 8,6,

сульфатом амонію — 8 і натрієвою селітрою — 10,4 за врожаю без добрив —

23,7 ц/га. Отже, підживлення озимої пшениці різними формами азотних

добрив навесні значно підвищує врожай зерна та поліпшує його якість. У

лісостепових і поліських районах та на еродованих грунтах застосовують

вищі норми добрив, ніж у степовій зоні на незрошуваних землях; в умовах

поливу норми добрив збільшують в 1,5—2 рази. При підживленні сортів,

стійких проти вилягання, норму азотних добрив можна збільшувати, що

позитивно впливає на врожай та якість зерна. Обов’язковою умовою високої

ефективності підживлення є ретельне подрібнення, змішування та

рівномірний розподіл добрив по площі. Ефективність підживлення значною

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ