Реферат на тему:
Особливості російської національної дистрибуції
gdIcE
іту, тому між цими компаніями існує високий рівень довіри. У свою
чергу, співпраця з нашими клієнтами здійснюється на індивідуальній
основі, тобто не існує однієї універсальної схеми для всіх. Ми
враховуємо “кредитну історію” наших клієнтів. Історично “кредитна
історія” відраховується від дефолту 1998 року — це було досить дрібне
сито, через яке були “просіяні” компанії, що розрахувалися з
компаніями-постачальниками і довели свою цивілізованість у веденні
бізнесу. Ці компанії потім склали клуб елітних клієнтів, які
користуються перевагами кредитної політики. Але щороку ми здійснюємо
повторну сертифікацію. Клієнти, які хочуть скористатися пільговими
кредитами, мусять довести протягом двох-трьох років свою
життєздатність”. Владимир Гончаров: “Ми за згодою з компанією “Дюпон”
можемо поставити засоби захисту рослин у кредит великим постачальникам і
дилерам у регіонах. Проте вони все-таки, повинні сплатити певну частку
ціни. У свою чергу, ці регіональні постачальники можуть залучати
звичайні для сільського господарства короткострокові піврічні банківські
кредити. На даний час банківська ставка становить 24–26% річних. У Росії
діє практика субсидування сільськогосподарського виробника: якщо він
купує засоби захисту рослин вітчизняного виробництва, — знижка може
сягати 30 відсотків. Крім того, додатково сільгоспвиробники, які купують
російські засоби захисту рослин, можуть субсидуватися з місцевих
бюджетів — ще до 10–30 відсотків”. Дмитрій Голіков: “Саме цим і
пояснюється побудова компанією “Дюпон” заводу в Чебоксарах, адже в цьому
випадку препарати “Дюпон” розглядаються як російські. Компанія “Дюпон”
вирішила запровадити виробництво власних препаратів на території Росії,
вибравши для цього відомого російського виробника. Повністю перший цикл
було завершено в 1999 році. Місце розташування заводу було вибрано таким
чином, щоб можна було задовольняти потреби не тільки російського або
українського ринків, а й ринків країн СНД. Основний цикл виробництва
повністю відповідає стандартам компанії “Дюпон”. Поки що, згідно з
чинними в Росії нормативами, ми сертифікуємо продукти, а наступним
кроком передбачаємо здійснити сертифікування виробництва в цілому згідно
з міжнародним стандартом ІСО-9001. Поки що ми випускаємо пестициди
тільки для зернових, але в проекті другої черги модернізації заводу
передбачається виробництво інших пестицидів”. Андрій Злобін: “Питання
реєстрації препаратів завжди викликає в мене безліч негативних емоцій.
Вартість реєстрації препаратів в Україні дещо нижча, ніж у Росії, що
пов’язано з меншими обсягами досліджень. У Росії зараз відбуваються
досить великі зміни в реєстраційній системі. Реєстрація буде
централізованою: буде сформовано реєстраційний центр, куди
звертатиметься заявник — реєстрант препарату, а цей центр братиме на
себе вирішення всіх питань з виконання процесу реєстрації, включаючи
видачу реєстраційного свідоцтва”. Юрій Михайлов: “Західні компанії в
Україні вважають, що не варто, скажімо, займатися дорогими дослідженнями
(деякі з яких навіть неможливо провести), якщо їх уже здійснили в
розвинених країнах. Відмова від таких досліджень дала б змогу зменшити
ціну препаратів. Як стоять справи з цим у Росії?” Андрій Злобін:
“Аналогічні питання порушують в Росії. Повної гармонізації між вимогами
європейської реєстраційної системи та української та російською
системами не існує. У вимогах до європейських досьє відсутні певні речі,
що вимагає проведення відповідної роботи. І саме витрати на реєстрацію в
Україні та Росії містять додаткові витрати на додаткові дослідження”.
Рустем Шаймухаметов: “Взагалі після розпаду СРСР система реєстрації
зазнала чималих змін. Я знаю, що в Україні лише кілька років тому
завершилася реструктуризація системи реєстрації препаратів, внаслідок
чого низка компаній була змушена перереєструвати свої препарати,
оскільки до процесу реєстрації залучалися нові інститути. Нині практично
те саме відбувається — в Росії. На сьогодні процес реєстрації препаратів
для іноземних компаній в Росії є дуже дорогим. Вартість реєстрації
нового препарату може сягати 150–300 тисяч доларів. Дуже багато компанії
мусять платити за перевірку токсикологічних, медичних та інших даних.
Узагалі, це нормальний підхід — не приймати на віру те, що завозиться
сюди. Проте вартість реєстрації препаратів у Росії набагато перевищує
такі витрати в європейських країнах, де, мабуть, не менше опікуються
питаннями охорони здоров’я свого населення. Андрій Злобін: “У Росії, як
і в Україні, існує ще одна проблема — наявність так званих “генериків”,
або аналогів відомих препаратів. І тут відчувається лобіювання
реєстрації аналогів з боку державних структур. З одного боку, таку
позицію державних структур можна зрозуміти: вони намагаються наповнити
ринок недорогими препаратами. З другого боку, все-таки ще треба довести,
що пропонований препарат справді є аналогом. Але на цей час немає
якихось чітких критеріїв визначення того, що саме є аналогом, ані в
Росії, ані в Україні. Реєстранти посилаються на документи ФАО, але поки
що законодавчо ці питання не врегульовані”. Рустем Шаймухаметов: “У
Росії, як і в Україні, існує проблема підробок. Це дуже серйозна
проблема. Іноді неліквідні препарати фасують у тару з етикетками більш
ліквідних. Першою з цим зіткнулася компанія “Монсанто” — у Росії
зареєстровано понад 20 аналогів “Раундапу”. Тому існує спокуса взяти
просто Гліфосат і продати його під маркою “Раундап”. Найчастіше це
зустрічається на дикому ринку (передусім дрібної фасовки) для дачників.
Тут — повний “бєспрєдєл”: найчастіше вміст абсолютно не відповідає
етикетці. З цією проблемою зіткнулися всі компанії-виробники, але
боротися з нею дуже важко. Крім того, на російський (та й український)
ринок потрапляє дуже багато крадених препаратів, які надходять з
республік Середньої Азії. Та й у Росії почастішали крадіжки препаратів
зі складів. Цього року в Сибіру були дві крадіжки препаратів (на щастя,
не наших) на велику суму. Тому кількість препаратів, що їх фірми
пропонують в Росії, дуже відчутно зменшилося. А препарати для ягід,
кущів, квітів, декоративних рослин тощо відходять на другий план. Через
це дуже страждає асортимент. Водночас уряд Росії стурбований тим, що
новинки не потрапляють на російський ринок — до нас ці препарати не
йдуть через дуже високу вартість реєстрації і затягнутий процес
реєстрації.” Юрій Михайлов: “Чи об’єднані російські
компанії-дистрибутори в якусь громадську організацію для обстоювання
своїх інтересів?” Андрій Злобін: “Як такої Асоціації захисту рослин у
Росії не сформовано. Є певні спроби створити таку асоціацію, є бажання
створити Асоціацію виробників ЗЗР під егідою Європейського бізнес-клубу,
куди б увійшли і місцеві виробники. Порівнюючи Росію та Україну, треба
визнати, що російське внутрішнє виробництво пестицидів є доволі
суттєвим, а в Україні власне виробництво пестицидів або відсутнє, або
розвинене недостатньо.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
