UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості удобрення хмелю (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1919
Скачало205
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості удобрення хмелю

 

Хміль — важлива технічна культура, сировину якої використовують для

виробництва пива, а також у хімічній, парфумерній і харчовій

промисловості. Завдяки масивній кореневій системі і її високій вбирній

здатності, рослини хмелю ефективно засвоюють елементи живлення з

органічних і мінеральних добрив, а також важкорозчинних сполук грунту.

Метою наших досліджень був пошук альтернативних джерел поповнення грунту

органічною речовиною й елементами живлення, підвищення продуктивності

рослин хмелю в умовах різкого зниження обсягів внесення органічних і

мінеральних добрив та практичного припинення робіт із відтворення

родючості й охорони грунтів.

 

Встановлено, що одним із вагомих важелів у підвищенні й охороні

родючості грунтів легкого гранулометричного складу, створенні в грунті

сприятливих умов для росту й розвитку рослин хмелю є вапнування кислих

грунтів. За поєднання внесення органічних і мінеральних добрив, у тому

числі й засобів хімічної меліорації грунту, яка розрахована на тривалий

(3–4 роки) період, регулюється реакція грунтового розчину, яка визначає

умови мінерального живлення, ефективність дії добрив на різноманітні

фізико-хімічні процеси та посилення життєдіяльності мікрофлори в грунті.

 

На продуктивних хмільниках із підвищеною кислотністю грунтового розчину,

відповідно до технологічного проекту вирощування хмелю, восени на

глибокогумусних грунтах перед оранкою міжрядь, внесенням органічних і

мінеральних добрив, підгортанням гребенів на зиму проводять вапнування

грунтів за повною нормою (у перерахунку на CaCO3). Норми вапна на

грунтах різного гранулометричного складу і з різною величиною

кислотності грунтового розчину встановлюють із розрахунку, щоб рН

довести до 6,5.

 

Для вапнування кислих грунтів використовують вапнякові добрива із

залученням відходів виробництва, в яких є кальцій, та місцевих покладів

і мінералів. Це м’яка крейда, що містить 90–100% вуглекислого кальцію,

молотий (20–25%) вапняк, зернисті фосфати, мергелі, торфо-туфи,

калімагнезія, глауканіт.

 

З осені, після вапнування грунтів, міжряддя розорюють

плугом-культиватором марки ПКХ-3 з одночасним унесенням гноєрозкидачем

(смугою по гребеню) половинної норми органічних добрив — гною або

торфо-гнойових компостів.

 

Норми органічних добрив вносять згідно з агрохімпаспортами з урахуванням

вмісту гумусу. Разом із органічними добривами на грунтах легкого

гранулометричного складу локально в борозну вносять повною нормою

фосфорні й калійні добрива з подальшою культивацією міжрядь.

 

Дози мінеральних добрив потрібно коригувати з урахуванням наявності

рухомих форм елементів живлення в кореневмісному шарі грунту. У разі

одночасного внесення мінеральних добрив із органічними нормифосфору

зменшують на ту кількість, яка міститься в органічній речовині.

 

Норми калійних добрив визначають з урахуванням кислотності грунтового

розчину: якщо вона вища рН 6,5, то норму добрив збільшують на 20–25%.

 

Для рослин хмелю кращими формами мінеральних добрив є аміачна селітра,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ