UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПерспективи розвитку м’ясного вівчарства (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3897
Скачало495
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Перспективи розвитку м’ясного вівчарства

 

Вівчарство історично було невід’ємною частиною народного господарства

України, забезпечуючи його потреби в специфічних видах сировини і

продуктах харчування. Вівці завжди були частиною сільського пейзажу

України. На пасовиськах, що не можуть прогодувати велику рогату худобу,

вівці ефективно перетворюють грубий корм на м’ясо, яке за цінністю —

вмістом білка, амінокислот, вітамінів і мінеральних речовин — не

поступається яловичині, а вміст холестерину в ньому в кілька разів

менший, ніж в яловичині й свинині. Неабияким продуктом вівчарства є

натуральна овеча вовна. Вона характеризується цінними технологічними

властивостями, що роблять її ідеальною сировиною для виробництва

різноманітних видів одягу, технічних тканин, килимів, валяного взуття й

фетрових виробів. Товари, що їх виготовляють з натуральної шерсті, мають

високі теплозахисні властивості, добру гігроскопічність та інші якості,

що їх позбавлена решта натуральних, а також штучних волокон. За

радянських часів розвиток вівчарства було зорієнтовано переважно на

виробництво шерсті, передусім на задоволення потреб шкіл (шкільні

форми), міліції та армії, що були основними споживачами шерсті й овечих

шкур. З цією метою в Україні були створені й апробовані: таврійський тип

асканійської породи овець з настригом вовни 3,6–3,9 кг, харківський і

закарпатський типи породи, прекос, асканійська м’ясо-вовнова порода, що

дає кросбредну вовну (асканійські кросбреди, асканійські чорноголові, а

також одеський, буковинський і дніпропетровський типи) з настригом вовни

в чистому волокні 3,3–5 кг. Докорінний перелом в вівчарстві настав, коли

в армії відбулася заміна традиційної форми, виготовленої з шерсті, на

нову, камуфляжну, форму, яку шиють з бавовни та інших матеріалів,

закуповуваних за кордоном. На закупівлю бавовни й синтетичних матеріалів

за кордоном витрачається чимало коштів. Наш ринок заповнюється одягом,

що дорого коштує й не відповідає природно-кліматичним умовам нашої

країни. У програмі розвитку й державної підтримки вівчарстві на

2003–2010 роки, затвердженій Постановою Кабінета Міністрів України від

16 листопада 2002 року за №1760, зазначено: “…упродовж останнього

десятиліття в галузі катастрофічно скоротилося поголів’я овець і

виробництво вовни. Із 8,5 млн у 1990 році станом на 1 січня 2002 року у

всіх категоріях господарств поголів’я скоротилося до 1 млн, або у 8,5

раза, виробництво вовни — з 30 тис. до 3,2 тис. т, або майже в 10 разів.

Основною причиною спаду є відсутність у товаровиробників зацікавленості

у розвитку вівчарства через його збитковість. Так, за 1998-2000 роки

рівень збитковості вівчарства становив, відповідно, 77,6 і 61,3%, у тому

числі вовни — мінус 90,1–74,4%. У степовій зоні України поголів’я овець

за останні 10–12 років скоротилося в 15 разів. Враховуючи ситуацію, що

склалася в галузі вівчарства в Україні, а також світовий досвід,

особливо індустріально розвинутих країн (США, Англії, Франції,

Німеччини, Канади та ін.), де останніми роками добре розвинуто м’ясне

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ