UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми та перспективи розвитку землеробства на початку третього тисячоліття (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1220
Скачало191
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблеми та перспективи розвитку землеробства на початку третього

тисячоліття

 

агроценозів, і баланс у ньому слід постійно підтримувати на

відповідному рівні. І вже зовсім неприпустимим є те, що за доволі

високого рівня виробництва мінеральних добрив поставки їх сільському

господарству катастрофічно зменшилися: у 1990 році на 1 га ріллі їх

вносили 141 кг, а в 1998-му — 21 кг д. р, NPK; гною — 8,6 та 1,9 т/га,

відповідно. Тому вже сьогодні доцільно розширити площі у сівозмінах під

бобовими травами (конюшиною, еспарцетом, люцерною, буркуном), які

утворюють 500–700 кг/га гумусу, що еквівалентно 20–30 т гною на гектар,

забезпечують виробництво близько 1,5 млн т азоту. Особливу увагу треба

звернути на вирощування проміжних культур у сівозмінах на зелене

добриво. Вони можуть займати тут 1–2 поля і бути добрим джерелом для

поновлення балансу гумусу. Значні площі відведено під сидеральні

культури у ФРН, Чехії, Нідерландах, що гарантує в цих країнах

урожайність озимої пшениці 60–70 ц/га і позитивний баланс поживних

речовин у сівозмінах. Для цього в наших умовах доцільно вирощувати у

проміжних посівах гірчицю білу, редьку олійну, ріпак, райграс

однорічний, а на Поліссі, крім цього, — люпин. Заорювання 300 ц/га

зеленої маси люпину еквівалентне 20–30 т/га гною. Дослідження кафедри

загального землеробства Львівського ДАУ (1988–1993 рр.) свідчать про те,

що навіть за комплексного застосування гною — 60–80 т/га і сидерату

гірчиці — 200 ц/га і відносно низьких доз мінеральних добрив N20Р30К10

можна забезпечити понад 450 ц/га цукрових коренеплодів з високим вмістом

цукру. Інше важливе джерело збагачення сівозміни органічною речовиною,

яке в нашій країні практично не використовується, є заорювання в грунт

подрібненої соломи зернових. На превеликий жаль, сьогодні зустрічаються

непоодинокі випадки спалювання в полі стерні і навіть соломи, а також

тогорічних скирд (останні можна використовувати для виготовлення

гноєкомпостів у таборах літнього утримання ВРХ). Особливість

використання подрібненої соломи полягає в тому, що необхідно вносити

додатково рідкий гній або мінеральні добрива в дозі 8–10 кг д.р. з

розрахунку на 1 т соломи. Важливе грунтоводоохоронне значення в сучасних

агроландшафтах має обробіток грунту, який має забезпечувати оптимізацію

всіх чинників життя рослин. Останніми роками в галузі землеробства щодо

жодного іншого питання не було висловлено стільки думок, часто прямо

протилежних, як щодо питання вибору способів, глибини й системи

обробітку грунту у сівозмінах. Життя підтверджує доцільність

запровадження диференційованої системи обробітку грунту, яка поєднувала

б глибоку полицеву оранку з елементами енергоощадних та грунтозахисних

систем. Необхідною умовою для забезпечення ресурсоощадної технології

вирощування сільськогосподарських культур з елементами мінімального

обробітку є родючі грунти (чорноземи, сірі лісові та добре окультурені

дерново-підзолисті), чисті від бур’янів поля, високоефективні гербіциди,

добрива, сучасна техніка та виконання всіх технологічних операцій в

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ