UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблемні питання експортного регулювання ринку олійних (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1205
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблемні питання експортного регулювання ринку олійних

 

лійно-жирових підприємств в період відсутності експортного мита, можна з

цим погодитись, але де тоді брати гроші аграріям? За даними

“Укроліяпром”, за час застосування експортного мита на насіння соняшнику

рентабельність його виробництва збільшилась з 19–20 у 1997–1998 рр. до

82–88% у 2001–2002 рр., але щось мало помітно, що наше село отримує такі

надприбутки: селянин як був бідним і незахищеним, так ним і залишився.

Недаремно С. Терещук, народний депутат України, з приводу створення

Української аграрної конфедерації заявив: “Якщо держава не виробить

своєї політики щодо аграрного сектора, буде катастрофа. Найскладнішою

проблемою нині є падіння прибутковості господарств”. (“Пропозиція”, №2,

2003 р.) “Олійні заводи, реалізуючи вироблену ними олію за світовими

цінами, пролобіювали неринкове пониження цін на сировину за рахунок

інших суб’єктів ринку, а це суперечить Конституції України і

антимонопольному законодавству України. Адже селянин втратив 55 дол. на

кожній тонні соняшнику, що за валового урожаю 3 млн тонн становить 165

млн дол. Скасування експортного мита на соняшник підніме внутрішні ціни

на соняшник до рівня світових, і сільгосппідприємства на цю суму зможуть

відновити свої засоби виробництва, а це ще один рік життя галузі без

дотацій. Адже не скасувавши мито, бюджет буде зобов’язаний виділяти на

дотації та санації сільгосппідприємств не менше такої ж суми”. Ці слова

належать Л. Козаченку, тепер колишньому віце-прем’єру АПК України.

Виникає питання, навіщо надавати дотації у вигляді позбавлення сплати

ПДВ сільгоспвиробниками. Чи не краще було б поступово відійти від

застосування експортного мита на соняшник, тоді б сільгоспвиробник

отримував би свої прибутки і міг розпоряджатися ними за призначенням. Це

добре, що кошти, які отримує переробник від дії експортного мита,

направляються на оновлення технічної бази заводів, але якщо не буде

сировини, то і заводи не будуть працювати! Як відомо, соняшник — це

культура, яка дуже виснажує наші родючі грунти, а це не “бездонне дно”,

тому, може, краще ввести сільгоспподаток на посівні площі для більш

ефективного використання земельних угідь? Це знизило б собівартість

соняшнику (не забуваймо про наших конкурентів на світовому ринку

соняшнику. Наприклад, про Аргентину), а, з іншого боку, бюджетне

поповнення можна використовувати на розвиток сільгоспвиробництва інших

олійних культур: ріпаку, сої, льону, рижію. На відміну від насіння

соняшнику, яке користується стійким попитом протягом року, насіння льону

та рижію треба тримати місяцями, доки його можна збути. Вивізне мито на

це насіння зменшує внутрішню ціну реалізації і не дає можливості

сільгоспвиробникам продати свій товар за вигідними цінами. Порівняймо

три останні роки: у 2000 р. валовий збір насіння рижію становив 2060

тонн, з них 664 тонни було перероблено; у 2001 р. зібрано 1110 тонн, 746

— перероблено; у 2002 р. валовий збір становив 1110 тонн, 407 тонн було

перероблено. Отже, виробництво рижію скорочується, переробка теж,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ