Реферат на тему:
Прогноз фітосанітарного стану на 2005 рік
Екстремальні погодні аномалії зими 2004/05 рр. непокоять
сільгосптоваровиробників щодо можливого ступеня розвитку основних
шкідників і хвороб на посівах сільськогосподарських культур упродовж
наступної вегетації. Тому, завдяки багаторічному моніторингу
фітосанітарного стану агроценозів України та опрацюванню оперативної
інформації, розроблено прогноз, який дає можливість передбачити в період
вегетації загрозу від таких шкодочинних об’єктів.
Багатоїдні шкідники
Останнім часом в Україні посилилася шкодочинність мишоподібних гризунів.
Під час осінніх обстежень виявлено, що на сходах озимих та інших площах
чисельність цих шкідників у 2,5 раза перевищує ЕПШ і становить 5–11, а в
осередках — понад 100 жилих колоній/га. Особливо непокоїть стан із
мишоподібними гризунами в Донецькій, Одеській, Івано-Франківській,
Київській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській,
Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій областях.
Відомо, що колонія мишоподібних гризунів на 1 га озимини може знищити
1,5–2% врожаю. Тому, враховуючи високі потенційні можливості масового
розмноження цих шкідників і надзвичайно сприятливі умови для їх
перезимівлі у першій половині зимового періоду, навесні 2005 року слід
очікувати підвищеної загрози сходам озимих культур по всій території,
передусім у Лісостепу та Степу.
У 2004 році в Лісостепу та Степу саранові заселяли значні площі с.-г.
угідь, але розвиток шкідника відзначено переважно на неорних
забур’янених землях. У Степу середня чисельність на 10–40% площ
багаторічних трав та соняшнику становила 2–4 екз./м2, в осередках —
10–40 екз./м2. Особливо загрозлива ситуація склалася наприкінці червня в
Запорізькій та Херсонській областях, де місцями нараховувалося в
осередках 800,0–1500,0 екз./м2, що зумовило широкомасштабні хімічні
обробки.
Несприятливі погодні умови, застосування хімічних заходів боротьби
значно знизили середню та максимальну чисельність шкідників. Проте
загальний рівень зимуючого запасу саранових потребує постійної уваги,
насамперед проведення у II-III декадах травня ретельного моніторингу
неорних земель, пасовищ, посівів багаторічних трав для встановлення
ступеня ймовірної загрози від них.
Стебловий (кукурудзяний) метелик набув поширення повсюдно, щонайбільше
шкодив посівам кукурудзи, осередково — проса, сорго та інших культур.
Шкідник заселив від 65 до 100% обстежених площ кукурудзи, 12–60% рослин,
5-15% качанів за середньої чисельності гусениць — 1–2, максимально —
6–18 екз./рослину (Харківська обл.).
У 2005 р. за умов помірно теплої вологої погоди наприкінці червня-липні
слід очікувати високого рівня шкодочинності кукурудзяного метелика на
посівах кукурудзи в Лісостепу та північному Степу, а на півдні Степу
України — на посівах кукурудзи на зрошенні.
Останнім часом спостерігається підвищення рівня заселення й чисельності
травневих хрущів. На пасовищах, у лісах і на посівах соняшнику, цукрових
буряків, посадках картоплі, розміщених біля лісосмуг, середня
чисельність личинок становила 0,5–8,0, максимально 10–50 екз./м2
(Івано-Франківська, Волинська, Київська обл.). З урахуванням
багаторічного циклу розвитку, в 2005 році в Лісостепу є загроза
осередкових пошкоджень хрущами посівів і насаджень, що межують із лісами
та лісосмугами, особливо в Івано-Франківській обл., де в осередках
нараховується близько 200–400 екз./м2.
Впродовж вегетації 2004 р. чисельність дротяників та несправжніх
дротяників, що заселили 30–70% площ сільськогосподарських культур,
становила пересічно 0,5–3 максимально — 3–9 екз./м2 (Вінницька,
Донецька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Харківська обл.). На
посівах кукурудзи та соняшнику в господарствах Вінницької,
Дніпропетровської та Луганської обл. в осередках нараховували близько
18,0 екз./м2 і більше. За сприятливих умов весняного періоду існує
реальна загроза пошкодження посівів цим шкідником у більшості областей.
Озима та інші підгризаючі совки в 2004 р. розвивалися в двох поколіннях.
Середня чисельність гусениць становила 0,5–1,5, максимально 3–7 екз./м2
(Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Хмельницька, Черкаська,
Чернігівська обл.). У господарствах Київської та Харківської обл. на
просапних культурах в осередках чисельність гусениць становила 16,5–18
екз./м2, на забур’янених парах і посівах цукрових буряків — близько 30
екз./м2 (Донецька, Хмельницька обл.). У 2005 р. за оптимальних умов
розвитку існуючий запас шкідника здатен утворювати осередки в посівах
с.-г. культур за чисельністю гусениць, що перевищує порогові рівні в
більшості лісостепових і степових областей.
Через тривалу прохолоду в травні-червні 2004 р. масового розмноження
лучного метелика не було. Але за умов дружної теплої весни в Степу та АР
Крим можливе формування вогнищ підвищеної чисельності гусениць у
агроценозах багаторічних трав, буряків, соняшнику та овочевих культур.
Чисельність листогризучих совок (капустяна, совка С-чорне, гама,
городня, інші) та їх шкодочинність останнім часом помітно зростає. В
2004 р. в господарствах АР Крим, Донецької, Запорізької, Луганської,
Одеської, Миколаївської та Херсонської обл. масове відродження гусениць
листогризучих совок за чисельності 2–5 екз./м2 спостерігалося в
багаторічних травах. На посівах соняшнику та цукрових буряків за
середньої чисельності 1,0–5,0 екз./рослину шкідники були виявлені на
24–80% обстежених площ, де вони пошкодили 10–35% рослин. Бавовникова та
помідорна совки за середньої чисельності 0,3–1,5 екз./рослину заселили
від 5 до 25% рослин кукурудзи, томатів, що спричинило значні втрати
врожаю. За сприятливих погодних умов 2005 р. — поступового наростання
температур, оптимального зволоження повітря — навесні слід очікувати
потенційну загрозу високого осередкового рівня розвитку й шкідливості
листогризучих совок у посівах сільськогосподарських культур, а
бавовникової, помідорної, городньої совок передусім у Степу.
Шкідники зернових колосових культур
У 2004 р. в Степу та південному Лісостепу клоп шкідлива черепашка
заселив від 20 до 100% обстежених площ за чисельності імаго в межах
0,3–1,5, максимально 2,0–6,0 екз./м2, личинок — 0,6–2,0, максимально в
осередках — 4,0–18,0 екз./м2 (Вінницька, Дніпропетровська, Луганська,
Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Херсонська обл.),
де він пошкодив 6–30% зернових колосових. Хоча рівень заселення посівів
і чисельність шкідника в більшості областей були нижчими, ніж у 2003
році, розтягнутий період збирання врожаю зумовив завершення розвитку
черепашки та формування доброго фізіологічного стану популяції шкідника.
Тому в 2005 році залишається висока ймовірність масового заселення й
поширення в посівах шкідливої черепашки та інших видів клопів,
насамперед у зазначених вище областях Степу та південного Лісостепу.
Зонами найбільшого розповсюдження хлібної жужелиці (туруна) є Степ і
Лісостеп. У 2004 р. на посівах озимини, що були розміщені після
колосових попередників, шкодочинність личинок проявилась у період
відновлення вегетації на площі 60–85% від обстеженої, за чисельності
0,5–1,5, місцями в осередках — 2–6 екз./м2 (Дніпропетровська, Донецька,
Запорізька, Кіровоградська, Одеська, Луганська, Полтавська, Харківська,
Херсонська обл. та АР Крим), максимально близько 11 екз./м2
(Кіровоградська, Одеська, Полтавська та Харківська обл.).
th
\E
Навесні 2005 р. у зазначених регіонах не виключена можливість прояву
високої шкідливості личинок під час відновлення весняної вегетації
рослин озимини, а жуків — упродовж наливання та достигання зерна.
Хлібні жуки на півдні та в центрально-східних районах Лісостепу мали
осередковий характер розселення. Середня чисельність шкідника становила
0,5–2, максимально в крайових смугах — близько 15,0 екз./м2
(Кіровоградська, Київська, Одеська, Полтавська, Харківська, Херсонська,
Хмельницька, Черкаська обл.), місцями до 40,0 екз./м2 (Вінницька обл.).
У 2005 р. ймовірне зростання чисельності та шкідливості хлібних жуків
повсюдно, зокрема, в зазначених вище областях.
Осередковий характер пошкоджень озимих і ярих зернових культур хлібними
п’явицями відзначено по крайових смугах посівів. Середня чисельність
жуків і личинок на площі 47–80% від обстеженої становила 0,3–1,5,
максимально — 3,0–10,0 екз./м2 (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька,
Івано-Франківська, Київська, Одеська, Тернопільська, Харківська та
Херсонська обл.). Шкідник пошкодив 11–25% рослин пшениці та близько 35%
рослин ячменю.
У 2005 р. за оптимальних умов зимівлі та теплої сухої весни можливе
зростання чисельності цих фітофагів у вогнищах перерахованих вище
областей, де потрібна обробка посівів ярих культур по крайових смугах та
осередках.
Минулого сезону, склалися оптимальні погодні умови для розвитку трипсів,
блішок, попелиць, злакових мух, цикадок. Трипси на площі 50–100%
заселили близько 80% рослин за чисельності імаго 4–15 максимально —
20–40 екз./стебло (Кіровоградська, Луганська обл.), личинок — 5–15,
максимально 42–80 екз./стебло (Вінницька, Запорізька, Кіровоградська,
Луганська, Миколаївська, Черкаська обл.).
Хлібна смугаста блішка за чисельності 1,5–5, максимально — 15–20 екз./м2
пошкодила 11–50% рослин у посівах озимих (Вінницька, Дніпропетровська.
Донецька, Кіровоградська, Луганська, Одеська, Полтавська, Сумська,
Херсонська, Хмельницька обл.). У період цвітіння — молочної стиглості
озимої пшениці спостерігалося підвищення чисельності попелиць, злакових
мух, цикадок у господарствах Київської, Луганської, Полтавської,
Харківської, Херсонської областей та АР Крим. Злакова листовійка була
поширена по краях посівних площ озимої пшениці за середньої чисельності
личинок 0,2–1,3, максимально — 3–7 екз/м2. За сприятливих погодних умов
2005 р. збільшення чисельності та шкодочинності названих шкідників
очікується в степовій та лісостеповій зонах.
У сезоні, що минув, склалися надзвичайно сприятливі погодні умови для
розвитку й поширення хвороб зернових колосових культур. Навесні 2004 р.
кореневі гнилі уразили 40–100 % площ озимої та ярої пшениці, ячменю у
фазі молочної стиглості — 10–35%, максимально — 38–50% рослин (Донецька,
Харківська обл.). Снігову плісняву виявили на 3–18%, максимально в
осередках — близько 60% рослин (Харківська обл.). Бура листкова іржа в
слабкому та середньому ступенях розвивалась на 70–80% обстежених площ.
Ураженість хворобою у фазу молочно-воскової стиглості становила 15–45%.
У господарствах Вінницької та Тернопільської областей ураженість рослин
озимої пшениці жовтою іржею становила від 4,5 до 20% В господарствах
Житомирської, Хмельницької та Черкаської областей на рослинах озимої
пшениці локально відзначались антоціанові забарвлення прапорцевого
листка, що не пов’язано із збудниками різних видів плямистостей та іржі.
Борошнисту росу виявили на 85–100% обстежених площ. У фазу колосіння —
формування зернівки пересічно хворобою було охоплено 45–70% рослин за
розвитком хвороби 17–30%. Максимальне поширення відзначалося в
господарствах Вінницької, Волинської, Запорізької, Дніпропетровської,
Донецької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської,
Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської,
Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської
областей та АР Крим.
Септоріоз листя проявився повсюдно на площі 65–100% з середнім ураженням
листя — 35–45%, максимально — 75–100% із розвитком хвороби 10–25%
(Волинська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Київська, Миколаївська,
Луганська, Львівська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська,
Хмельницька, Чернігівська області). Гельмінтоспоріозом було уражено
10–15%, максимально — 35–60% рослин (Дніпропетровська обл.), смугастою
мозаїкою — близько 30% рослин (Полтавська обл.) , альтернаріозом — 6–10%
рослин (Луганська, Херсонська обл.).
Серед хвороб колосу фузаріоз виявив себе у більшості областей, ступінь
розвитку хвороби пересічно становив 2–8%, максимально — 15% (Хмельницька
обл.). Летючою сажкою було уражено 0,6–3%, максимально — 8–14% рослин
(Донецька, Хмельницька обл.), оливкова пліснява була розповсюджена на
площі 5–8%, ураженість колосся становила 1–5%, максимально — 14%
(Львівська обл.).
Восени на сходах озимини борошниста роса охопила 40–60% посівів,
хворобою було уражено 8–18%, максимально — 30–35% рослин (Рівненська,
Чернігівська обл.), бурою іржею — 6–15%, максимально — 30–67% рослин
(Волинська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська обл.), септоріозом —
12–17%, максимально — 22–35% рослин (Вінницька, Житомирська, Хмельницька
обл.).
У 2005 р. в разі сприятливих погодних умов прояв хвороб зернових
колосових слід очікувати повсюдно — від слабкого до помірного ступеня
розвитку, а до максимального — осередково, в загущених посівах і на
площах після стерньових попередників.
Зернобобові
На сходах гороху повсюдно чисельність бульбочкових довгоносиків
становила 2–7, максимально — близько 17 екз/м2 (Вінницька,
Кіровоградська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська обл.),
шкідник пошкодив 22–65% сходів. У фазу бутонізації — цвітіння посіви на
10–65% обстежених площ заселив гороховий трипс за чисельності 4–9
екз/м2, чисельність горохового зерноїду на 100 помахів сачка не
перевищувала порогових рівнів.
Несприятливі погодні умови, а також діяльність афідофагів стримували
зростання чисельності й поширення горохової попелиці. У більшості
областей чисельність фітофага не перевищувала ЕПШ (250–300 екз/м2 на 10
помахів сачка).
Кореневі гнилі максимального розвитку набули у фазу цвітіння гороху.
Хвороба охопила 45–60% посівів, ураженість рослин пересічно становила
10–35%, максимально — 50% (Вінницька, Волинська, Київська обл.).
Несправжня борошниста роса проявилась на площі 45–100%, на 5–10% рослин,
аскохітоз уразив 9–21% рослин, сіра гниль — 2–14%, максимально — 68%
рослин (Київська обл.).
Поширення шкідників і хвороб гороху в 2005 р. залежатиме від
агрокліматичних умов та рівня агротехніки вирощування культури.
Кукурудза
У 2004 р. рослинам кукурудзи (на площі 22–100% від обстеженої) шкодили
злакові попелиці за чисельності імаго 1,5 екз./рослину, личинок — 3–16
екз./рослину із заселенням 10–32% рослин, злакові блішки — за
чисельності 3–10 екз./рослину на площі 30–80% від обстеженої.
Кореневими гнилями було уражено 5–17% рослин кукурудзи, пухирчасту сажку
виявили на площі 30–100%, пеерсічно було уражено 3–12%, максимально —
30% рослин (Київська обл.), летючою сажкою — 1–7% рослин.
Гельмінтоспоріоз листя відзначався спорадично в усіх зонах вирощування й
проявився на площі 20–80% від обстеженої на 4–26%, максимально — на
40–50% рослин (Волинська, Львівська, Миколаївська обл.).
За сприятливих погодних умов вегетації 2005 р. слід повсюдно очікувати в
зонах вирощування масове розмноження та поширення основних шкідників і
хвороб кукурудзи.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
