UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКооперація та виробництво молока населенням (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1573
Скачало220
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Кооперація та виробництво молока населенням

 

Перспектива молочної галузі, безперечно, — у великотоварних фермах. Але

що робити дрібним господарям, які нині виробляють більшу частину

молочної сировини і для яких цей підробіток є чи не єдиною можливістю

отримати “живу копійку” до сімейного бюджету?

 

Заборона Російською Федерацією ввезення молочної продукції боляче

вдарила по виробниках та переробниках молока в Україні. Особливо

відчутного удару зазнали малі приватні виробники молока, тобто

населення. Ціна на молоко, яке приймають у населення, впала майже

вдвічі. Причинами такого швидкого падіння цін є: зменшення попиту на

молоко з боку переробників у зв’язку з забороною, зловживання

монопольним становищем на ринку деяких переробних підприємств, інші

економічні, природні та навіть психологічні причини. Проте основна

причина все ж таки — незадовільна якість молока, яке виробляється

населенням.

 

У розмовах про політичний контекст заборони ввезення молочної продукції

до Росії всі якось забули про те, що український стандарт на молоко

“найгуманнішій” в Європі. Те, що в Україні вважається І сортом, в Росії

— лише ІІ сорт, а в Європі — взагалі непридатне для переробки молоко, і

це при тому, що більшість молока від населення — це молоко ІІ сорту за

українським стандартом. Вимоги українського стандарту ДСТУ 3662–97 щодо

молока І сорту відрізняються від російського ГОСТ Р 52054–2003 за

кількістю соматичних клітин на 100 тис./см3. Для молока І сорту

український стандарт допускає до 600, російський — до 500 тис./см3. Що ж

стосується загального бактеріального обсіменіння, то як російський, так

і український стандарти допускають до 500 тис./см3. Тобто розбіжності

стандартів не дуже суттєві. Але чи так уже це важливо, наскільки

український стандарт відрізняється від російського, якщо, за

європейським стандартом, українське молоко вищого сорту не дотягує до

сорту “середнє”, не кажучи вже про сорти “добре” та “екстра”. За

європейським стандартом, українське молоко вищого сорту — це придатне

для переробки молоко, І сорт, як уже згадувалось вище, — непридатне для

переробки молоко.

 

Тому про політичні аспекти заборони Росії на ввезення української

молочної продукції треба якнайшвидше забути та, нарешті, подумати про

те, як підняти якість українського молока. Те, що з якістю молока від

населення треба щось робити, стало зрозумілим давно, причому здебільшого

лунають пропозиції взагалі відмовитись від молока від населення,

натомість розвивати великотоварне виробництво. Так-то воно так:

зменшення кількості дрібних виробників молока та збільшення кількості

великих ферм — це неминуче майбутнє молочної галузі України. Це

підтверджує й досвід країн — нових членів Європейського Союзу. Однак у

ситуації, коли для більшості сільського населення продаж молока на

переробку — це головна стаття формування сімейного бюджету, держава не

має права спокійно спостерігати за тим, як ринок почне жорстко

“самоврегульовуватись”. До чого це призведе, неважко спрогнозувати.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ