.

Резистентні сорти: нові підходи до вирощування яблук (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4460
Скачать документ

Реферат на тему:

Резистентні сорти: нові підходи до вирощування яблук

Хвороби — один із головних чинників недобору врожаїв. На сьогодні через
них ми не добираємо понад 20% урожаю яблук. Тож на чому краще зекономити
— на хімічному захисті чи на селекції, впроваджуючи нові стійкі сорти.

Однією з найнебезпечніших хвороб яблуні є парша (Venturia inaegualis).
Останніми роками ця хвороба поширюється дедалі більше, що пов’язано з
низкою причин: створення великих масивів садів; ущільнене розміщення
дерев на одиниці площі; різні умови перезимівлі; поява нових шкідливих
об’єктів збудників цієї хвороби; неправильне застосування хімічних
засобів захисту та добрив; наявність сприятливих для розвитку хвороби
кліматичних умов протягом періоду вегетації тощо.

За слабкого розвитку парші (близько 5%) вона не завдає значної шкоди ні
деревам, ні плодам. Якщо ж розвиток захворювання перевищує 5%, особливо
в травні-червні, можливе інтенсивне опадання квіток і зав’язі. У
зараженого листя пригнічується фотосинтезуюча діяльність, зростає
транспірація, що призводить до різкого збільшення потреби яблуні в
грунтовій волозі. Порушення водного режиму спричиняє опадання листя,
іноді плодів, пригнічується закладання генеративних бруньок. Плоди,
уражені паршею, втрачають свій товарний вигляд, погіршуються їхня якість
та лежкість під час зберігання. У таких дерев різко знижується
зимостійкість.

Яблука уражені паршею

Традиційний метод захисту яблуні від парші — 10–12 обприскувань
фунгіцидами протягом вегетаційного періоду. Однак останнім часом
особливу увагу почали приділяти сортам, що є імунними, або
високостійкими, проти парші та низки інших хвороб. Вони здатні давати
стабільні врожаї високої якості за мінімального застосування хімічних
засобів захисту рослин.

Вирощування сортів, стійких проти хвороб, у комплексі з інтегрованою
системою захисту дає змогу знизити затрати на фунгіциди майже на 70% і
при цьому отримувати відносно чисту продукцію без шкоди для
навколишнього середовища.

За досвідом — до Європи…

Для ознайомлення з високопродуктивними сортами, стійкими проти цілої
низки хвороб, та сучасними підходами до їх вирощування Вінницький
Фруктовий Проект IFC організував виробникам плодово-ягідної продукції
навчальну поїздку країнами Західної Європи. Вони відвідали Дрезденський
дослідний інститут селекції плодових культур, де виведено низку імунних
сортів, а також деякі господарства в Німеччині, Угорщині та Польщі.
Закордонний досвід надав можливість виробникам фруктів одержати
відповіді на такі питання:

– чи є стійкість сорту проти грибних хвороб єдиною підставою для його
вирощування?

– чи мають попит на ринку яблука імунних до парші сортів тільки тому, що
вони імунні?

Німецькі дослідники зазначили, що наразі стійкість сорту ще не є
аргументом для купівлі чи продажу яблук. Вирощування сорту тоді має
сенс, коли він дає високі й сталі врожаї плодів доброї якості.

У Німеччині, на дослідній станції Дрезден-Пілніц, селекціонери Хайнц
Муравські, Кріст Фішер та Манфред Фішер за останні роки вивели понад 20
нових сортів яблуні, стійких проти низки хвороб (у т. ч., парші,
борошнистої роси, бактеріального опіку плодових, бактеріального раку) і
шкідників (зокрема, червоний павутинний кліщ); з високою зимостійкістю
та морозостійкістю. Метою цієї роботи була спеціалізована селекційна
програма поєднання джерел стійкості проти захворювань із високою
врожайністю, якістю та стабільністю цих показників протягом усього
періоду використання саду. Селекцію імунних сортів здійснювали за двома
напрямами: виведення сортів десертного призначення й на переробку.
Найкращі сорти цієї групи проявляють комплексну стійкість проти парші
(Venturia inaequalis), борошнистої роси (Podosphaera leucotricha),
бактеріального опіку (Erwinia amylovora), бактеріального раку
(Pseudomonas syringae), червоного павутинного кліща (Panonychus ulmi);
вони зимостійкі та стійкі до весняних заморозків.

Для досягнення комплексної стійкості використовували різні джерела
резистентності (гени Vf, Vr, Vm, VA) , різні батьківські форми з різним
рівнем стійкості проти парші, борошнистої роси та бактеріального опіку.
Різними методами селекції було досягнуто бажаних результатів — створено
сорти групи Ре- (від слова резистентний), а саме: Ремо, Регліндіс,
Ребелла, Ревена, Реанда, Регіне, Релінда та інші.

?

gd*Zae

Ці сорти, крім стійкості проти парші та інших грибних і бактеріальних
захворювань, мають високу продуктивність та якість плодів і придатні для
використання в сучасних технологіях вирощування яблук. Найкращий приклад
— новий сорт із комплексною стійкістю — Ребелла. Він має привабливі
високоякісні плоди, високу врожайність і комплексну стійкість проти
парші, борошнистої роси, бактеріального опіку, бактеріального раку,
червоного павутинного кліща та зимостійкий і стійкий до весняних
заморозків.

Дуже важливою є стійкість проти бактеріального опіку плодових. Донорів
стійкості проти бактеріального опіку було виявлено серед Malus
floribunda та деяких нинішніх сортів яблуні. Деякі сіянці гібридів
Голден Делішес, Алкмене і ПіАС 44.14 теж проявляли стійкість проти цього
захворювання. Серед сортів групи Ре- стійкими проти бактеріального опіку
виявилися Ремо, Ревена, Ребелла, Рене, Реалка та Реанда.

Потрійну стійкість (проти парші, борошнистої роси й бактеріального
опіку) було виявлено в сортів Ремо, Ревена, Ребелла та Реанда. Сорти
Регіна, Ремо, Ревена, Регліндіс (теж стійкі проти п’яти-шести хвороб та
ще й мають високоякісні плоди й добру врожайність). Ці нові сорти можна
використовувати як базові в подальшій селекції для збільшення рівня
стійкості ознак.

Найкращі Ре-сорти селекції Пілніца протягом 15 років було випробувано
без використання фунгіцидів у комерційних насадженнях кількох регіонів з
різними природно-кліматичними умовами. Вони показали здатність
утримувати стійкість проти хвороб і давати плоди, які можна
використовувати для споживання й переробки. З такими показниками ці
сорти придатні для екологічного й інтегрованого виробництва.

Більшість сортів селекції Пілніца засвідчили постійну резистентність
проти парші й борошнистої роси, що дає можливість скоротити використання
фунгіцидів на них до 80 відсотків.

У таблиці 1 наведено дані щодо стійкості Ре-сортів проти різних хвороб в
умовах Пілніца (за даними М. Фішера, К. Фішера, The Drezden-Pillnits
long-term apple breeding program and its results, 2002 р.).

Дерева більшості названих вище сортів — середньорослі, з компактною
кроною, легко формуються без застосування складних заходів обрізування,
невибагливі до грунтів і не потребують тривалого вегетаційного періоду.

Ці сорти за смаковими властивостями та біохімічним складом плодів можна
розділити на такі групи:

– сорти десертного призначення з комплексною стійкістю: Река, Ретіна,
Ренора, Реанда, Регліндіс, Релейка, Ресі, Регія, Реґіне і Ребелла;

– стійкі сорти для переробки та консервування: Ремо, Ревена, Рене і
Релінда;

– стійкі сорти універсального призначення: Регліндіс, Реанда, Ренора і
Рене.

З сортами групи Ре- можливі нові підходи до вирощування яблук. Більшість
сортів придатні для вирощування за спрощеною системою захисту або для
вирощування органічної продукції. Оскільки ці сорти мають різне
призначення й певні показники якості плодів, доцільно використовувати їх
у технологіях вирощування сировинних садів.

У разі вирощування Ре-сортів потрібно дотримуватися таких рекомендацій:

– щороку, на початку періоду вегетації, коли інфекції парші й
борошнистої роси найвищі, імунні сорти треба двічі-тричі обробляти
фунгіцидами. Така стратегія дасть змогу захистити їх від первинної
інфекції. Успішний досвід використання цього методу підтверджено
результатами досліджень на півночі Німеччини;

– у насадженнях яблуні слід уникати однорідності сортів із джерелом
резистентності Vf. Важливим є поєднання цього джерела стійкості з
олігогенічними/полігенічними стійкими сортами для збереження
стабільності системи. Сорти Река, Регліндіс толерантні до слабкої
листкової інфекції парші.

Однак сорти з джерелом стійкості Vf можуть уражуватись, якщо неподалік
будуть насадження сприйнятливих сортів (Гала, Голден Делішес,
Мекінтош…), які вирощують без обробки фунгіцидами.

За умови виконання цих рекомендацій та дотримання відповідної технології
вирощування можна мати екологічно чисту продукцію, не завдаючи шкоди
навколишньому середовищу.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020