UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРинок м’яса овець і кіз (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1705
Скачало221
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ринок м’яса овець і кіз

 

Обсяги виробництва вітчизняного вівчарства за останні 15–20 років

істотно скоротилися й не відповідають потенційним можливостям галузі.

Внутрішній ринок споживає те, що йому пропонують, і не більше.

 

В Україні галузь вівчарства зорієнтовано на виробництво вовни, тоді як

сучасне вівчарство європейських країн спеціалізується на виробництві

м’яса ягнят і молодої баранини, які складають у загальній вартості

продукції галузі вівчарства майже 90% і більше. В Україні на м’ясо

баранини й козлятини на сьогодні припадає близько 1% виробництва м’яса

всіх видів. Проте основними причинами зменшення виробництва м’яса є

зниження м’ясної продуктивності овець і кіз та скорочення поголів’я, в

тому числі маточного, зокрема, через погіршення відтворення стада та

збільшення падежу.

 

Виробництво. Поголів’я овець і кіз (в усіх категоріях господарств)

зменшується з кінця 80-их років минулого століття. Відповідно,

знижується й виробництво м’яса. Так, якщо 1990 р. товарне виробництво

баранини було зосереджено на сільськогосподарських підприємствах, де

вирощували 60,2 тис. тонн овець і кіз (у живій масі), то 2005 р. вони

давали вже тільки 3,4 тис. т, або в 17,7 раза менше. У господарствах

населення в цей період скорочення виробництва було менш істотним і

становило 26,1%, через що, починаючи з 1992 р., частка вирощування овець

і кіз (у живій масі) в селянських господарствах зростала: нині питома

вага приватного сектору становить близько 90%.

 

Для стабілізації ситуації в галузі вівчарства уряд прийняв постанову №

1760 від 16.11. 2002 р. “Про заходи щодо розвитку та державної підтримки

вівчарства на 2003–2010 роки”, в якій, зокрема, було передбачено

виділення коштів на утримання й збільшення поголів’я. Та поки ці кошти

нарешті дійшли до сільськогосподарських товаровиробників — більшість

господарств уже вирізала поголів’я.

 

Наприкінці 2005 р. поголів’я овець і кіз у всіх категоріях господарств

становило 1629,5 тис. голів, (на 7,1% менше проти відповідного

періоду 2004 р.), в т. ч. на сільськогосподарських підприємствах —

270,9 тис. голів (вихід приплоду ягнят і козенят на

сільськогосподарських підприємствах, у середньому, на 100 маток становив

74 гол., одержали 132,3 тис. гол. ягнят і козенят, падіж — 11,2 тис.

гол.), що відповідає показнику 2004 р.; у господарствах населення

поголів’я зменшилось на 8,4% і становило 1358,6 тис. гол. (одержано

1077,7 тис. гол. приплоду, падіж — 54,1 тис. гол.). На кінець 2006 р.

очікується незначне збільшення поголів’я овець і кіз проти показників

2005 р. як на сільськогосподарських підприємствах (на 1,7% — до 275,4

тис. гол.), так і в селянських господарствах (на 8,1% — до 1468,1 тис.

гол.). Як прогнозують, поголів’я овець і кіз у І півріччі 2007 р.

становитиме: на сільськогосподарських підприємствах — 318,0 тис. гол., у

приватних дворах — 1713,5 тис. гол.

 

У 2005 р. сільськогосподарські підприємства виростили 3,4 тис. т м’яса

овець і кіз у живій масі (2,0 тис. т реалізували на забій у живій масі).

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ