UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль протруювання насіння (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1388
Скачало239
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Роль протруювання насіння

 

тії зерна, аби можна було дібрати протруйник для кожної з урахуванням

наявності збудників хвороб, які передаються через насіння, та грунтової

інфекції. За допомогою вологих камер з використанням паперових рулонів

встановлюють поверхневе зараження гельмінтоспоріозом, фузаріозом,

збудниками пліснявіння насіння. Зерно пророщують за температури 20°С.

Через 6—8 днів визначають зараженість насіння і проростків грибними

патогенами. Фузаріуми проявляються у вигляді ніжного пухкого нальоту

білого або рожевого відтінку, залежно від збудника. Гельмінтоспороізна

інфекція, що найчастіше буває на насінні ячменю, чітко помітна на

зернівці. Вона має вигляд чорного бархатистого нальоту, що переходить на

фільтрувальний папір. Патоген спричинює також побуріння корінців і

колеоптиле біля насінини. Зерно, уражене альтернаріозом, покривається

сірим нальотом, схожим на грибницю гельмінтоспоріуму. Для точнішого

визначення слід встановити вид під мікроскопом. Фітоекспертизу проводять

для виявлення не тільки збудників кореневих гнилей, а й патогенів, що

викликають бактеріоз, септоріоз та інші плямистості, передаючись через

насіння. Наступним після даних фітоекспертизи насіння і грунту, аналізу

фітосанітарної ситуації попереднього сезону і визначення видів

патогенів, на які необхідно впливати, важливим чинником є спектр і

рівень фунгіцидної активності протруйника. В Україні зареєстровано

широкий асортимент протруйників насіння для ярих зернових колосових

культур. Усі вони належать до препаратів системної або

контактно-системної дії і створені на основі беномілу, імазалілу,

карбендазіму, карбоксину, тіабендазолу, фуберідазолу і триазолів

(диніконазол, дифеноконазол, тритіконазол, тебуконазол, тетраконазол,

триадіменол, ципроконазол), містять одну діючу речовину або комбіновані

— до складу їх входять дві-три діючих речовини. Останніми роками для

обробки насіння широко використовують похідні триазолу, що пригнічують

як зовнішню, так і внутрішню сажкову інфекцію, захищають сходи та молоді

рослини від аерогенної інфекції: тебуконазол (Раксил), дифеноконазол

(Дивіденд), диніконазол (Сумі 8, Сумі 8 ФЛО), тритиконазол (Преміс, Реал

200), флутріафол (Вінцит), тетраконазол (Лоспел). Зареєстровано також

комбіновані препарати, до складу яких входять триазоли — Паноктин тоталь

(тритіконазол+гуазатин), Дивіденд Стар (дифеноконазол + ципроконазол).

Висока ефективність дії досягається за рахунок нових препаративних форм

та методів їх нанесення на насіння. Замість порошків, що змочуються,

широко використовують концентровані суспензії, суспензійні та

водосуспензійні концентрати, водно-масляні емульсії. Розмір частинок

компонентів становить 2—10 мкм, свою стабільність ці суспензії

зберігають понад два роки. Таку препаративну форму мають протруйники

Дивіденд Стар, Вітавакс 200 ФФ, Вінцит, Лоспел, Преміс, Колфуго Дуплет

та ін. Вона дає змогу поліпшити технологічний процес обробки, підвищити

його техніко-економічні показники. Якщо насіння зернових культур,

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ