UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСарептська озима гірчиця — нова перспективна культура (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2782
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сарептська озима гірчиця — нова перспективна культура

 

Основними альтернативами соняшнику, здатними відновити оптимальне

співвідношення культур у сівозміні й не знизити показники господарської

діяльності, є хрестоцвіті культури. Зокрема, сарептська озима гірчиця.

 

Серед основних олійних культур нашої країни за обсягом виробництва

гірчиця сарептська посідає четверте місце, поступаючись ріпаку, сої та

соняшнику. Застосування гірчиці в народному господарстві різноманітне:

її вирощують для одержання харчової олії, гірчичного порошку, зеленого

корму для тварин і багатьох інших потреб.

 

Особливо цінна вона для виготовлення хліба вищих сортів (гірчичний хліб)

і кондитерських виробів. У консервній промисловості гірчицю

використовують для виготовлення кращих сортів рибних і м’ясних

консервів, успішно замінюючи прованську олію. Широко застосовують

гірчичну олію у маргариновій та миловарній галузях промисловості, у

виробництві оліф і фарб. У промислових умовах гірчична олія може

зберігатися рік, що в кілька разів довше, ніж термін зберігання

соняшникової олії. До того ж, гірчична олія є джерелом відновлюваної

енергії: способом метанолізу з неї можна отримати паливо.

 

Гірчична макуха належить до числа кращих концентрованих кормів для

тварин. В одному її кілограмі міститься 0,98 кормових одиниць, 274 г

перетравного протеїну.

 

Сарептська гірчиця — цінний зелений корм. За своїми кормовими

властивостями вона не поступається традиційним кормовим культурам, таким

як конюшина, бобові та злакові трави, кукурудза на зелений корм тощо.

Зелена маса з озимих та проміжних посівів гірчиці цінна тим, що

надходить для годівлі тварин у найкритичніші періоди — рано навесні та

пізно восени, коли інших джерел зелених кормів немає.

 

У зеленому кормі гірчиці міститься протеїну 3,0%, вуглеводів — 3,5, в

конюшині, відповідно, — 3,0 і 8,9% і у виці — 2,4 і 6,4%.

 

Гірчицю, скошену ще зеленою, можна успішно використати й для

силосування.

 

Сіно гірчиці не поступається лучному сіну за вмістом білкових речовин.

 

Гірчиця — добрий сидерат, тому що має здатність засвоювати важкодоступні

форми поживних речовин і перетворювати їх у засвоювану форму.

Ефективність зеленого добрива приблизно така сама, як і гною.

 

Коренева система озимої гірчиці стрижнева, головний корінь

веретеноподібний. Його діаметр у верхній частині сягає 3 см. Озима

гірчиця ще й добрий меліорант. Її потужна коренева система здатна

вростати в грунт на глибину близько 3 м (головний корінь), а бічні

розгалуження — майже на 0,5 метра, пронизуючи грунт у всіх напрямках,

поліпшуючи його водопроникність, зменшуючи щільність та покращуючи

структурність. Коренева система культури, завдяки виділенню ефірних

олій, здатна розчиняти не доступні для рослин форми фосфатів із

глибоких, підорних шарів грунту, переміщуючи їх у верхні. Після цього

вони стають доступні для злакових рослин, коренева система яких

розвивається здебільшого у верхньому горизонті.

 

Гірчиця сарептська — надійний фітосанітар грунту: запобігає різним

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ