Реферат на тему:
Селекційні перлини степу України
В Україні за останні роки вченими селекціонерами і практиками племінних
господарств створено перспективний генофонд свиней з підвищеними
репродуктивними і м’ясними якостями.
Вагомий внесок в отримання очікуваних наслідків роботи належить відділу
свинарства ІТСР ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” УААН, який веде
поглиблену селекційно-племінну роботу на Півдні України з п’ятьма
породами: українською степовою білою, українською степовою рябою,
асканійським м’ясним типом української м’ясної породи, а також з
породами дюрок і ландрас, — під науково-методичним керівництвом
Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН.
У цьому підрозділі на сьогодні і на перспективу розробляють новітні
високоефективні методи розведення на базі новітніх досягнень селекції
щодо створення нових ліній кнурів, родин свиноматок і типів, які б
відповідали вимогам сучасних технологій виробництва.
Так, у селекції української степової білої породи посилено роботу із
стабілізації високопродуктивних племінних стад з використанням у
розведенні 20 ліній кнурів-плідників і 45 родин свиноматок, а також
поглиблено селекційно-племінну роботу із створення нового материнського
заводського типу на базі племзаводів “Асканія-Нова”
(господарство-оригінатор), ДГ “Каховське”, АТЗТ “Волна”, СТОВА
“Славутич” Херсонської області.
Заводський тип з високими материнськими якостями формується за цільовим
стандартом, розробленим виходячи з досягнутого рівня продуктивності
селекціонованих ознак у стаді племзаводу “Асканія-Нова”.
Провідними показниками визначені багатоплідність, вирівняність гнізда,
збереженість поросят у 2-місячному віці, від яких залежать й інші
показники (кількість поросят у 2 місяці, маса гнізда при відлученні).
Кількість поросят при народженні за цільовим стандартом — у межах
11,7–12 поросят на опорос, при відлученні — 11,0–11,5 голів і при масі
гнізда у 2 місяці на рівні вимог класу еліта та збереженні поросят у
2-місячному віці не нижче 95%. Відгодівельні та м’ясні якості — на рівні
вимог класу еліта (оцінка в умовах господарства).
Обов’язкові вимоги при створенні материнського заводського типу: відбір
тварин з міцною конституцією, густою оброслістю, міцними кінцівками
(особливо задніми), міцним копитним рогом та добре виповненими окостами.
Новий материнський заводський тип створюється на внутріпородній основі
із залученням поліпшених ліній Арсеналу, Аспекту, Крону, виведених з
“прилиттям крові” породи ландрас та ліній Асканійця, Бериславця, Мирного
— внутріпородного походження в українській степовій білій породі свиней.
Генеалогічну структуру типу представлятимуть родини маток: Арсенальна,
Алея, Лучиста, Лазурна, Кронка, Азбука, Арка, Акція, Бериславка, Басня,
Берізка, Мирна, Мастериця, які належать до названих вище ліній.
До складу нового заводського типу вже відібрано 78 кнурів і 360
свиноматок. Усі кнури-плідники за показниками розвитку належать до класу
еліта-рекорд (15%) і еліта (85%). Вони перевершують вимоги класу еліта
за живою вагою та довжиною тулуба на 5–8%.
Селекційне стадо племзаводу “Асканія-Нова”, за даними бонітування 2003
року, має такий рівень продуктивності: багатоплідність — 11,7 поросят на
опорос, кількість поросят у 2 місяці — 10,8 голів, маса гнізда при
відлученні — 201 кг, збереженість поросят у 2 місяці — 92%.
Дочірнє стадо племзаводу ДГ “Каховське” по 170 основних свиноматках має
багатоплідність 11,1 поросят на опорос, кількість поросят у 2 місяці —
10,3 голів і масу гнізда у 2 місяці — 184 кг. У провідній групі
свиноматок (кількістю 100 голів) ці показники, відповідно, становлять:
11,8; 10,8; 206; 92.
Стадо племзаводу СТОВА “Славутич” також має високий рівень
репродуктивних якостей: багатоплідність по провідній групі маток (80
голів) — 12 поросят на опорос, маса гнізда при відлученні — 216 кг,
збереженість поросят у 2 місяці — 93%.
Дочірнє стадо (племзавод АТЗТ “Волна”) має багатоплідність основного
стада (100 маток) — 11,4 поросят на опорос і масу гнізда при відлученні
—194 кг, а по провідній групі маток, відповідно, — 11,7; 206.
Збереженість поросят у 2 місяці — 91%.
Відтворні якості кнурів-плідників нового заводського типу оцінені за
продуктивністю спарованих з ними свиноматок.
Багатоплідність по всіх лініях становить 11,8 поросят на опорос.Особливо
відзначились кнури ліній Арсеналу, Крону, Аспекту, Асканійця, Бериславця
(Ііm. 12–17 поросят на опорос).
Як у стаді базового господарства, так і дочірніх стадах отримані кращі
поєднання: Арсенал 265 х Лазурна 226, Мирний 455 х Арка 482, Аспект 443
х Мастериця 498, Крон 451 х Арка 486, у яких показники багатоплідності
становили від 13 до 17 поросят на опорос.
У проведеній селекції за відтворними якостями приділяється велика увага
відгодівельним і м’ясним якостям ліній та міжлінійних поєднань.
Рівень відгодівельних якостей тварин нового типу: середньодобовий
приріст — 736 г, вік досягнення ваги 100 кг — 185 днів, витрати корму на
1 кг приросту — 3,78 к. о., що в середньому відповідає вимогам класу
еліта.
За показниками м’ясних якостей (довжина напівтуші — 98 см, товщина сала
на рівні 6–7-го ребра — 28 мм, площа “м’язового вічка” — 33,60 см )
тварини нового типу відповідають вимогам класу еліта і наближаються до
генотипів м’ясних порід (II група бонітувальної шкали).
Таким чином, створення нового материнського типу в українській степовій
білій породі сприяє поліпшенню основних напрямів селекції в породі за
відтворними, відгодівельними та м’ясними якостями, а також отриманню
більш перспективних генотипів за цінними селекційними ознаками.
Удосконалення української степової рябої породи ведеться за 9 лініями
кнурів-плідників та 12 родинами свиноматок і спрямоване на використання
цілого комплексу факторів щодо підвищення розвитку і продуктивності
тварин: інтенсивний відбір на основі оцінювання за фено- і генотипом,
оцінки комбінаційної здатності ліній, гомогенний добір, організація
оптимальних умов вирощування молодняку.
Тварини цієї породи характеризуються міцною конституцією, довгим
тулубом, добре виповненими окостами. Жива вага дорослих кнурів — 320–330
кг, довжина тулуба — 180–185 см, свиноматок, відповідно, — 220–250 кг;
160–165 см; багатоплідність — 10–11 поросят. Від них отримують ніжне,
смачне, соковите м’ясо з добрим співвідношенням триптофану та
оксипроліну (БЯП — 8,6–10,4). При відгодівлі підсвинки живої ваги 100 кг
досягають у віці 180–185 днів при середньодобових приростах 700–750 г і
вище та витраті кормів на 1 кг приросту 3,60–3,90 к. о.
? H
?????????
??-?я для підвищення гетерозиготності в породі створити нову лінію на
основі інтродукції нового генетичного матеріалу, близького до
української степової рябої породи за типом та напрямом продуктивності
(зокрема, “прилиття крові” миргородської породи). Такий підхід дасть
змогу зберегти фенотипову схожість помісей і одержати із генетично
різнопорідних джерел досить контрастні пари алелей, здатних проявити
ефект наддомінування і, таким чином, сприяти підвищенню продуктивності
нових генотипів.
Унікальне поєднання біологічних та господарсь кокорисних ознак породи з
особливою гостротою ставить питання її подальшого удосконалення,
збереження генофонду та розширення племінної бази, оскільки економічні
негаразди в господарствах за останні роки поставили під загрозу цінний
генофонд української степової рябої породи.
Наукові розробки із селекції породи ландрас у відділі ведуться з 1976
року з використанням кнурів німецької селекції, завезених із Німеччини,
та бельгійської селекції, завезеної із Чехословаччини. На основі цього
матеріалу в дослідному господарстві “Асканія-Нова” створено
високопродуктивний місцевий тип свиней породи ландрас української
селекції УЛН-1 (автор В.Топіха). Тварини мають високі показники росту,
розвитку і продуктивності. Жива вага дорослих кнурів — 320–340 кг,
довжина тулуба — 185–200 см; свиноматок, відповідно, — 230–270; 165–175.
Багатоплідність маток — 10–12 поросят на опорос; жива вага гнізда в
2-місячному віці — 180–210 кг. Потомки на контрольній відгодівлі живої
ваги 100 кг досягають за 175–185 днів за середньодобових приростів
740–810 г та витрати кормів на 1 кг приросту 3,60–3,80 к. о. При забої
довжина напівтуші коливається від 96 до 100 см, маса окосту — 10,7–11,5
кг, а товщина сала навпроти 6–7 ребра — 24–27 мм.
Генеалогічна структура стада породи ландрас у племрепродукторі
дослідного господарства “Асканія-Нова” складається з 9 ліній і 5 родин.
У 2003 році завершено науково-практичну роботу із створення нової лінії
Зеніту з високими відгодівельними і м’ясними якостями (180; 758; 3,77;
98; 25; 11,6; 61,2). Подальша селекційна робота з цією породою
передбачає підвищення репродуктивних, відгодівельних та м’ясних
якостей, а також вирощування і реалізацію висококласного племінного
молодняку.
Науково-методична і практична робота з розведення породи дюрок триває з
1976 року — після завезення поголів’я з США, а потім із Чехословаччини
(1983, 1984, 1985 рр.). Тварини цієї породи крупні, міцної конституції,
маса дорослих кнурів сягає 400 кг.
На основі цілеспрямованих поєднань американської, чеської, а надалі й
асканійської селекції в умовах південного регіону України створено новий
тип з поліпшеними репродуктивними якостями маток при збереженні у них
високих відгодівельних та м’ясних якостей (автор В. Топіха).
Генеалогічна структура нового типу складається з 11 ліній і 7 родин.
Тварини породи дюрок стійко передають свої породні особливості як за
чистопородного розведення, так і за схрещування з іншими породами.
Помісі забезпечують одержання високих відгодівельних і м’ясних якостей
(178; 784; 3,69; 98; 24; 11,7: 63). Привабливою є наявність великої
кількості міжмускульного жиру — 3,9%, що забезпечує високу калорійність
м’яса та добрі смакові якості продукції. Багатоплідність маток за
останні роки позитивно стабільна, що характеризує їх цілеспрямовану
селекцію за даним показником (10,6 голів).
Основними базовими господарствами в Україні з розведення нового типу
свиней породи дюрок української селекції є племзавод “Степовий”
Запорізької та племрепродуктор “Асканія-Нова” Херсонської областей.
Асканійський м’ясний тип в українській м’ясній породі створений у
результаті багаторічної копіткої праці науковців і виробничників щодо
застосування методу складного відтворювального схрещування з
максимальним використанням на всіх етапах селекційного процесу тварин з
рекордною продуктивністю, оцінки гено- і фенотипу, спадкових
конституційних властивостей, морфологічних, фізіологічних ознак та
фізико-хімічних показників якості м’яса і сала (автори І. Соловйов,
В.Луценко, Р.Жиркова, Р.Брит, М.Андрущенко). Це нове селекційне
досягнення за продуктивними якостями не поступається світовим аналогам.
Тепер науково-дослідна робота з асканійським типом української м’ясної
породи ведеться в племзаводах “Асканія-Нова” Чаплинського та “Антонівка”
Скадовського районів Херсонської області, племрепродукторі “Дозорне” АР
Крим та фермерських господарствах “Нова Довіра”, ім.Кудрі (таврійський
бекон) і Новокаховській асоціації свинарів Херсонської області. Критерії
селекції: підвищення продуктивних, племінних та відгодівельних якостей
тварин; формування племінного масиву; створення нової високопродуктивної
лінії Циклу; стабілізація багатоплідності; типізація стад; збереження
генофонду.
Генеалогічна структура асканійського типу української м’ясної породи
складається з 5 ліній і 14 родин. Повнолітні кнури-плідники мають живу
вагу 330–350 кг, довжину тулуба — 185–195 см, матки, відповідно, — 235–
285; 165–185. Багатоплідність свиноматок у середньому становить 11–12
поросят на опорос, маса гнізда в 2-місячному віці — 180–200 кг зі
збереженістю поросят при відлученні 95%. На контрольній відгодівлі
підсвинки живої ваги 100 кг досягають за 165–180 днів за
середньодобових приростів 750 г і вище, витрати кормів на 1 кг приросту
3,40–3,80 к, о.; маса окосту становить 11–12 кг; вихід м’яса з туші —
61–62%.
У 2003 році завершено розробку зі створення нової лінії Циклу, яка
характеризується такими показниками: багатоплідність свиноматок — 12 і
більше поросят на опорос, скороспілість підсвинків на відгодівлі —
165–170 днів та вихід м’яса з туші — 62–63%. Тварини великорослі, жива
вага кнурів —340–360 кг, довжина тулуба — 195–200 см, маток,
відповідно, — 240–260; 165–168.
За відгодівельними та м’ясними якостями найкращим є потомство кнура
Ціаніт 541, у якого на контрольній відгодівлі вік досягнення живої ваги
100 кг становить 163 дні, середньодобовий приріст — 960 г, витрата
кормів на 1 кг приросту — 3,60 к. о. і маса окосту — 12 кг. Подальша
селекційно-племінна робота передбачає збільшення високопродуктивного
поголів’я, відбір тварин з рекордною продуктивністю та систематичне
оцінювання тварин за гено- і фенотипом.
Отже, підбиваючи підсумки, треба відзначити, що, використовуючи
методичні положення акад. М. Іванова щодо селекційного збагачення
генофонду порід, як і в будь-якій справі, успіх приходить з роками, в
результаті напруженої праці.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
