UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСистема захисту конюшини від шкідників (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2422
Скачало377
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Система захисту конюшини від шкідників

 

Якщо люцерну називають культурою Степу, то конюшину повною мірою можна

назвати культурою Полісся та Лісостепу, адже значна частка(25% загальних

площ під багаторічними травами) посівів конюшини зосереджена переважно в

цих зонах.

 

Конюшина буває різною. На полях Київщини ми здебільшого бачимо конюшину

лучну та її суміш із злаковими травами. Конюшину повзучу та гібридну

культивують частіше в західних областях. Першу використовують для

створення культурних пасовищ, другу — для поліпшення осушених лук і

боліт. Проте ці види мають важливе значення в кормовому балансі не

тільки західних, а й усіх поліських і більшості лісостепових областей.

 

За виходом протеїну конюшина, як і люцерна, значно перевищує інші

кормові культури та є найкращою сировиною для виготовлення

високобілкових трав’яного борошна, сіна, січки, брикетів, сінажу та

білково-вітамінних концентратів. Культура справді продуктивна, адже в

разі запровадження інтенсивної технології вирощування можна одержати

300–400 ц/га зеленої маси, за зрошення — 600–700 і навіть 800 ц/га, або,

відповідно, — 75–100 і 150–200 ц/га сіна. Вміст перетравного протеїну в

зеленій масі становить 3,2–4,8%, збір із гектара — 25–32 центнери.

 

Протеїн… Про що свідчать ці порівняно невеликі відсотки — 3,2–4,8? Яке

їхнє значення? Хоч як це дивно, але саме протеїн (а, радше, його нестача

у зеленій масі) спричиняє мільйонні міграції травоїдних тварин

африканськими просторами. Дивина: трави ростуть понад метр заввишки, але

незначна їхня поживність призводить до загибелі травоїдних від голоду!

Погодьтеся, незвично це чути: антилопи та зебри гинуть від голоду поміж

трав, які вони їдять і не можуть насититися, тварини просто не встигають

пропустити через себе таку масу непоживного корму, щоб отримати потрібну

для життя кількість калорій! Отож, цінність рослинної маси як корму для

тварин визначають саме ці 3–5% протеїну. Без них трави “мертві”.

 

Звичайно, маючи високий вміст протеїну, тобто поживність, конюшина цінна

не лише для худоби. Її цінність добре “розуміють” і комахи. Саме тому на

цій культурі здавна сформувалася система трофічних зв’язків фітофагів, у

яких головною ланкою є конюшина. Так, у нашій країні на ній

зареєстровано 116 видів шкідників, поміж яких 31% — жорсткокрилі, 20 —

трипси, 20 — лускокрилі, 11 — напівжорсткокрилі, 8 — рівнокрилі, 4 —

двокрилі, 3 — прямокрилі, 2 — перетинчастокрилі та 1% — кліщі.

 

Істотної шкоди конюшині завдають 34 види, з яких десять (зверніть увагу

на цю кількість!) є спеціалізованими: переважно довгоносики родів Apion,

Phytonomus та Sitona і лише один вид із ряду перетинчастокрилих —

конюшинний насіннєїд Bruchophagus qibbus Boh. Вражає й частка трипсів

(20%) у конюшинному ентомокомплексі.

 

Головні шкідники конюшини найчисленніші в лісостеповій зоні. Та це й не

дивно, адже всі види довгоносиків найбільш інтенсивно розмножуються в

зоні достатнього зволоження, спалахи їхньої чисельності у цих умовах

бувають набагато частіші, ніж у посушливих зонах. Розмноження попелиць,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ