UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСистема захисту люпину від шкідників (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3013
Скачало285
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Система захисту люпину від шкідників

 

На люпині в Україні зареєстровано 53 шкідливі види комах. Із них

найістотнішої шкоди завдають жорсткокрилі (37,7%), значної (26,4%) —

лускокрилі. Напівжорсткокрилі, двокрилі, рівнокрилі пошкоджують,

відповідно, 13,2, 9,4 та 7,4 відсотка врожаю.

 

На різних етапах росту культури важливе значення мають і різні шкідники

та їхні групи. Так, насіння й молоді рослини найуразливіші до грунтових

фітофагів: дротяників, личинок хрущів, росткових мух, довгоніжок, гусені

підгризаючих совок. Особливої шкоди зазначені шкідники завдають в умовах

прохолодної весни, коли рослини розвиваються повільніше й, відповідно,

збільшується “уразливий” період для культури. Для сходів люпину

небезпечними є також люпиновий, смугастий і щетинистий бульбочкові

довгоносики, конюшинний скосар і сірий довгоносик. Шкідники не полишають

у спокої й дорослі рослини із значною вегетативною масою. У цей час

важливими ентомологічними об’єктами стають сисні комахи: попелиці, клопи

та трипси, поміж яких особливо виділяється конюшинна попелиця. Листки та

суцвіття пошкоджують листогризучі совки (капустяна, конюшинна,

совка-гамма та інші багатоїдні види), а також листовійки. Деякі сорти й

різновиди люпину пошкоджуються бобовою (акацієвою) вогнівкою, гусінь

якої виїдає зерна всередині бобів. У стеблах рослин розвивається гусінь

стеблового метелика, внаслідок чого стебла надламуються.

 

Отже, шкідлива фауна люпину представлена переважно полі- та олігофагами.

І лише люпиновий бульбочковий довгоносик може бути зарахований, із

певними обмеженнями, до спеціалізованих шкідників. Хоча він пошкоджує не

тільки люпин, а й інші бобові рослини — як культурні, так і дикорослі.

 

Біологічні особливості головних шкідників

 

Люпиновий бульбочковий довгоносик — Sitona griseus F. Зимують жуки під

розетками багаторічних бобових рослин. Активізуються звичайно у квітні і

починають живитися листками кормових рослин. Із підвищенням температури

до 19…20°С жуки починають активно літати та переміщуватися, заселяючи

інші посіви кормових рослин. Жуки йдуть на зимівлю статево незрілими, і

їхнє дозрівання відбувається лише навесні після додаткового живлення.

Самки в травні-червні й на початку липня відкладають яйця на поверхню

грунту та рослини, звідки вони після підсихання скочуються на поверхню

грунту. Плодючість самок залежить від якості корму, а взагалі може

сягати 2000 яєць. Ембріональний розвиток триває 8–14 діб і залежить від

вологості грунту. Личинки проникають у корені й пошкоджують бульбочки,

які розміщені на них. Розвиток личинок триває від 5–7 до 25–30 діб.

Тримаються вони переважно на глибині 5–20 см. Перед заляльковуванням

утворюють комірку на глибині 10–15 см. Стадія лялечки триває 12–13 діб.

Перші молоді жуки з’являються наприкінці липня, їхнє відродження триває

близько місяця. У жовтні-листопаді жуки концентруються поблизу місць

зимівлі. Шкодочинність шкідника полягає в об’їданні надземної

вегетативної маси рослин жуками та у пошкодженні кореневих бульбочок

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ