UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоєва експансія (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1360
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Соєва експансія

 

Посіви сої в Україні стрімко зростають. Нинішнього року вони сягнули

300 тис. га: стільки наші сільгоспвиробники не вирощували ніколи. Є всі

підстави говорити про входження цієї культури до десятка найпоширеніших

в Україні. Динаміка виробництва сої виразно свідчить щонайменше про дві

позитивні речі: перспективу оздоровлення грунтів, виснажених надмірним

вирощуванням соняшнику (адже соя — найперший конкурент соняшнику за

місце у сівозміні), і забезпечення комбікормової промисловості одним із

найнеобхідніших сировинних компонентів.

 

Проаналізуємо обсяги виробництва сої на прикладі Кіровоградщини. Якщо в

2000 році в області цією культурою засівали трохи більше 1000 га, то

надалі динаміка була такою: 3200 га, 4800; 10 тис., 20 тис. і нинішнього

року — 30 тис. га. За цим показником Кіровоградщину випередила лише

Полтавщина, де соєю засіяли 42 тис. га.

 

З погляду стратегії розвитку вітчизняної аграрної галузі, ці цифри є

вельми обнадійливими, проте невідворотно наводять на думку про посівний

матеріал. Адже зростання посівних площ культури має підкріплюватися

відповідним збільшенням пропозиції її насіння. На жаль, доводиться

констатувати, що насінництво сої не встигає за потребами

сільгоспвиробників. Аграрії часто змушені задовольнятися будь-яким її

посівним матеріалом, не надто зважаючи на районованість, репродукцію чи

технологічні характеристики сорту. Тобто цей ринок в Україні поки що є

стихійним і дефіцитним.

 

Водночас існує низка науково-дослідних установ, які вже багато років

ведуть селекцію сої і мало не щороку реєструють нові її сорти. З-поміж

них —Селекційно-генетичний інститут, Інститут землеробства, Інститут

землеробства південного регіону, Інститут рослинництва, Інститут

фізіології рослин і генетики, Інститут олійних культур, Інститут

зрошуваного землеробства, Буковинський інститут АПВ, Подільська державна

аграрно-технічна академія, Інститут кормів та інші.

 

На Кіровоградщині таким селекційним осередком багато років була

Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція, науковці

якої створили і впровадили у виробництво не один сорт сої. Серед цих

науковців була й Валентина Охватенко. Валентина Григорівна має власний

погляд на процеси, що відбуваються нині у вітчизняній

селекційно-насінницькій справі, і ось невеличке інтерв’ю з нею.

 

— Я прийшла працювати на дослідну станцію 1972 року. У 1981-му мала (у

співавторстві) свій перший сорт сої — Кіровоградська 5: його було

районовано і в Україні, і в Ростовській області Росії. Згодом, у 1984

році, було зареєстровано ще один мій сорт — Веселка: доволі ранній і

врожайний, але схильний до вилягання. Проте були й палкі прихильники

цього сорту, які засівали його впродовж десятка років.

 

У 1995-му до Держреєстру було внесено новий сорт — Ізумрудна. Ця

високоврожайна середньорання соя одразу ж привернула до себе увагу:

через два роки після районування сорт Ізумрудна було визнано

національним стандартом для степової зони. Проте ще через два роки цей

статус сорт втратив, тому що його посівні площі не збільшувалися. Єдине,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ