UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтійкі сорти — реальний напрям біологізації захисту рослин (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2126
Скачало253
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Стійкі сорти — реальний напрям біологізації захисту рослин

 

Які чинники впливають на динаміку видового складу шкідників у садах

степової зони України? Від правильної відповіді на це запитання залежить

обрання правильної тактики, і, відповідно, — ефективність захисних

заходів.

 

Після стрімкої інтенсифікації хімічного методу захисту рослин у 50-ті

роки минулого століття світова спільнота усвідомила тупиковий шлях цього

підходу до розв’язання проблем захисту рослин. У 60-ті роки було

розроблено концепцію біологізації захисту рослин, що грунтувалася на

таких напрямах: охорона та збільшення чисельності природних популяцій

хижих і паразитичних видів, спеціальні способи розведення й практичного

застосування ентомофагів і акарифагів для обмеження чисельності

шкідників, використання патогенних організмів (бактерії, гриби, віруси)

для виготовлення мікробіологічних інсектоакарицидів.

 

Проте сподівання вирішити проблеми захисту рослин від шкідливих

організмів завдяки лише біологічному методу не виправдалися, а тому в

70-ті роки набула визнання концепція інтегрованого захисту, що

грунтувалася на раціональному використанні всіх методів і заходів. За

визначенням робочої групи експертів ФАО у звіті 1967 р., термін

“інтегрований захист рослин” набув такого визначення: “Система

управління шкідливими організмами, яка в контексті взаємодій шкідливих

видів використовує всі доступні заходи й методи та утримує популяції

шкідливих організмів на рівні, нижчому за економічну шкідливість”

(Васильєв, 1989). Нині інтерпретацію цього терміну в різних джерелах

дещо змінено, але суть залишається незмінною. Після цього концепція щодо

біологізації захисту рослин набула практичного поширення й визнання.

Зокрема, в Україні було створено біолабораторії, де розводили трихограму

та інших ентомофагів, почалися роботи з розробки мікробіологічних

препаратів та їх застосування в інтегрованих системах захисту.

 

Крім того, було проведено всебічну переоцінку агротехнічного методу та

визначення його ролі в обмеженні чисельності шкідливих організмів.

Посилено роботи із селекції на стійкість рослин проти шкідників і

збудників хвороб. В Інституті захисту рослин 1966 р. було створено

лабораторію імунітету рослин, незмінним керівником якої є академік М. П.

Лісовий, а 1967 р. — лабораторію стійкості сільськогосподарських культур

проти шкідників, яку заснував професор Д. Ф. Руднєв.

 

Системи захисту рослин в Україні в 1970–1990 рр. були доволі

біологізовані та відповідали вимогам інтегрованого захисту рослин,

оскільки грунтувалися на організаційно-господарському, агротехнічному,

імунологічному, біологічному та хімічному методах, частки яких у

загальній структурі захисних заходів становили, відповідно: 15, 25, 15,

10 і 35 % (Трибель та ін., 2004).

 

Нині, з огляду на перебудову агропромислового комплексу та дорожнечу

енергоносіїв, нанівець зведено частку організаційно-господарського та

агротехнічного методів, майже втричі зменшилася частка біологічного

методу. Знову домінує хімічний метод, загальна частка якого в системах

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ