UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтворення і використання культурних пасовищ для овець на природних кормових угіддях степової зони України (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1719
Скачало259
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Створення і використання культурних пасовищ для овець на природних

кормових угіддях степової зони України

 

Важливим потенційним джерелом одержання дешевих зелених кормів для

овець у Степу України є природні кормові угіддя, площа яких становить

понад З млн гектарів.

 

Розташовані вони вздовж Чорного та Азовського морів, заливу Сиваш на

малородючих солонцюватих грунтах, подових глеєсолодях та схилах балок.

Під впливом значного антропогенного пресингу, тобто великого, в свій

час, навантаження тварин і безсистемного випасання, ці землі здебільшого

мають зріджену і малоцінну в кормовому відношенні рослинність,

урожайність зеленої маси якої становить 20–30 ц/га.

 

Нашими дослідженнями і виробничою практикою господарств Бериславського,

Каховського, Новотроїцького та Чаплинського районів Херсонської області

доведено, що за рахунок поліпшення кормових угідь можна збільшити їх

продуктивність учетверо-вп’ятеро та довести врожайність зеленої маси до

150–200 ц/га.

 

Встановлено, що кошти, витрачені на поліпшення кормових угідь,

окуповуються за один-два роки.

 

Добираючи ті чи інші заходи поліпшення угідь, слід враховувати, типи

грунтів, стан поверхні площі, щільність дернини, питому вагу цінних

кормових культур у природному травостої.

 

Докорінне поліпшення угідь потрібно проводити насамперед на суходольних,

заплавних угіддях балок зі зрідженим травостоєм та з більш-менш родючими

грунтами.

 

Для цього восени поверхню грунту обробляють важкими дисковими боронами в

2–3 сліди. Зяблеву оранку виконують плугами з передплужниками на глибину

23–25 см, а на засолених грунтах — безполицеву оранку на глибину 27–30

см з наступним розбиванням пласту дернини дисковими боронами в агрегаті

із зубоподібними в декілька слідів залежно від міцності пласту.

 

На схилах крутизною до 15° з метою стримання ерозійних процесів оранку

проводять упоперек схилу смугами завширшки 10–15 м, чергуючи їх із

незораними завширшки 7–10 м. У наступні 2 роки залишені смуги розорюють

і залужують.

 

Сіють багаторічні трави навесні в найранніші строки з попереднім

проведенням боронування в два сліди, а за потреби — культивації та з

обов’язковим прикотковуванням грунту кільчастими котками до і після

висівання. Всі ці роботи виконують у стислі строки, що пов’язано з дуже

вузьким діапазоном оптимальної вологості верхнього шару грунту (2–4 см)

у весняний період.

 

На природних кормових угіддях, в травостої яких цінні кормові трави

становлять не менше 35–40%, доцільно проводити поверхневе поліпшення:

внесення восени мінеральних добрив, щілювання грунту на глибину 30–35

см, дискування в 2–3 сліди та ранньовесняне підсівання багаторічних

трав.

 

Культурні пасовища створюють насамперед на поліпшених кормових угіддях

та на землях, вилучених з ріллі і переведених в кормові угіддя.

 

Для створення пасовищних травостоїв висівають сумішки бобових зі

злаковими травами, які за врожайністю перевищують злакові на 40–45%, їх

зелена маса збалансована за основними поживними речовинами, вони не

потребують внесення азотних добрив.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ