UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтратегія вирощування і використання української пшениці в ринкових умовах (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1991
Скачало162
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Стратегія вирощування і використання української пшениці в ринкових

умовах

 

З набуттям незалежності Україна перетворилася на експортера зерна

світового рівня. Питома вага припадає на пшеницю. Водночас очікуваного

належного зиску від продажу пшениці як окремий селянин, так і держава в

цілому не отримують. Найвиразніше це проявилося у 2001-му, коли

врожайність і валові збори зерна, порівняно з останніми роками, були

найвищими. Усе це викликало в суспільстві велике розчарування, з’явилися

сумніви щодо того, чи доцільно нам вирощувати цю культуру. Ми

дотримуємося загальновизнаної думки, що кращої у всіх відношеннях

культури для всієї території України, ніж пшениця, немає. Річ в іншому.

Абсолютна більшість із нас продовжує традиційно розглядати її як хліб у

буквальному розумінні цього слова. Головним критерієм нашої діяльності

залишається валовий збір зерна (підкреслюємо: не врожайність, а саме

валовий збір). Це принципова помилка з далекосяжними негативними

наслідками. У ринкових умовах головним показником господарювання є

величина прибутку з одиниці площі. І цього показника можна досягти лише

в тому разі, якщо наша пшениця стане конкурентоспроможним товаром на

внутрішньому і, головне, на світовому ринку, тобто якщо собівартість

пшениці буде порівняно низькою, а якість, навпаки, якомога вищою. Для

цього нам необхідно докорінно переглянути сучасну стратегію вирощування

пшениці, яка останні 40–50 років грунтується на принципах екстенсивного

землеробства. Так, ми щороку намагаємося засіяти максимальну площу

озимини, яка в окремі роки сягає 8–9 млн га. Майже щороку з цієї площі

доводиться пересівати 1–2 млн га, а ще на двох-трьох мільйонах

урожайність не перевищує 20–25 ц зерна з 1 га. Через це тільки з позицій

урожайності розраховувати на суттєвий прибуток практично на половині

площ посіву немає жодних підстав — собівартість такого зерна буде завжди

занадто високою, а його конкурентоспроможність — низькою. Іншою головною

причиною низької прибутковості вирощування пшениці є низька якість

зерна. Наша пшениця має низький вміст білка. У кращі роки він не досягає

в середньому навіть 12%. Наслідком цього є низький середній вміст

клейковини (22–24%). Майже половина зерна характеризується невисокою

якістю клейковини й тіста. Передусім це пояснюється високим рівнем

ушкодження зерна шкідливою черепашкою у південних, східних і центральних

регіонах України. Останніми роками критичним показником якості нашої

пшениці часто ставала висока амілолітична активність зерна (показник

ЧП), що зумовлювалося проростаням зерна в колосі на останніх етапах його

достигання. Раніше цей показник особливого значення для нас не мав — для

отримання хліба він не повинен перевищувати 160–220 сек. Ціна ж

експортного зерна тим вища, чим вище ЧП (300–500 сек). Все це призводить

до того, що сила найкращих за якістю партій нашої пшениці перебуває в

середньому в межах 150–80 одиниць альвеографа. За світовими мірками, до

кормового належить таке зерно, сила борошна якого менша за 130 чи 140

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ