UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеоретичні засади культури (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6322
Скачало351
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Теоретичні засади культури

 

План

 

Методологічні основи курсу.

 

Поняття і сутність культури.

 

Структура культури.

 

Функції культури.

 

Концептуальні підходи до розуміння культуротворчих процесів.

 

Співвідношення та розмежування понять «культура» та «цивілізація».

 

Культура. Що містить у собі це слово? Що розуміємо, промовляючи його?

Який би зміст ми не вкладали у це слово, але завжди виходимо з того, що

є два світи, які оточують нас: світ, який створив нас, і світ, який

творимо ми. Тобто існує світ, незалежний від нас, залежний лише від

Бога, і світ штучний, що ми створили і творимо щоденно. Світ дивовижний,

неосяжний, різнобічний.

 

Євген Маланюк — український поет і культуролог — стверджував: культура —

це все, що від людського розуму, від людської діяльності.

 

Український культуролог Вадим Скуратівський наголошує, що культура — це

сума людської присутності на Землі.

 

Так, культура — це самореалізація людини у світі, її самовираження,

спосіб її життєдіяльності.

 

Виходячи з цього, можна стверджувати, що два світи творять людину:

 

 

Одночасно людина творить культуру. Культура є продуктом людської

творчості.

 

 

І ці два світи, і людина взаємозв’язані, функціонально взаємозалежні:

 

 

Ця взаємофункціональність і взаємозалежність об’єктивна і являє собою

цілісність, залежну від людської діяльності та від рівня культури,

підпорядковану Всесвіту (Богові, Абсолюту). Ці відносини можна

сформулювати як закон функціональної єдності: взаємозалежності існування

природи, людини і культури у Всесвіті.

 

Слід розрізняти в словниковому обігу термін (слово) і поняття культури.

 

Слово за своїм змістом багатозначне.

 

На початку свого виникнення воно могло означати:

 

обробіток;

 

вирощування, догляд, плекання;

 

ушанування.

 

Тобто із самого початку воно стосувалось обробітку землі, агрокультури.

При цьому розуміння обробітку землі йшло поряд з її вшануванням,

шанобливим ставленням до неї. Земля, природа обожнювалась, наділялась

людиною духовними якостями. Уважається, що вперше термін «культура»

стосовно духовної (розумової) діяльності вжив відомий римський оратор

Ціцерон (100—43 р. до н. е.). У «Тустуланських бесідах» (45 р. до н. е.)

він називає філософію культурою душі (Cultura animi philosophia est).

Плекаючи, обробляючи свій розум, ушановуючи його як селянин землю,

людина розвиває свої духовні здібності, стає досконалішою її розумова

діяльність.

 

Слово «культура» набуває значення

 

виховання, освіта (розумова та моральна).

 

Пізніше термін «культура» став сприйматись як ступінь

 

розвитку, людської досконалості.

 

У 1684 р. німецький юрист і філософ С. Пуфендорф уживає термін

«культура» для позначення суспільної людини, яка пройшла процес

соціалізації (входження в суспільство) і ввібрала в себе досягнення

цього суспільства. Термін набуває і морального змісту, коли людина

визначає мету своєї поведінки в суспільстві, формує духовні цінності,

спираючись на моральний обов’язок, традиції і звичаї. Термін вбирає в

себе естетичні елементи людської діяльності, дедалі частіше термін

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ