UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШпаргалка
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11044
Скачало504
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Шпаргалка

 

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПЕРСОНАЛІЙ З ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

 

Абсолют — у різних релігійних і філософських вченнях — необумовлене

нічим, досконале начало, першопричина буття, в монотеїстичних релігіях

під абсолютом розуміється Бог.

 

Абсолютизм — філософський погляд, протилежний релятивізму, згідно з яким

цінності мають загальний характер. Розрізняють етичний, естетичний,

пізнавальний абсолютизм.

 

Абстракціонізм — напрям у мистецтві XX ст., для якого характерні відмова

від зображення реального предметного світу й увага до абстрактних форм,

співвідношення кольорів тощо.

 

Авангардизм — загальна назва мистецьких напрямів початку XX ст., які

відзначалися радикальним новаторством та експериментаторством.

 

Автономна етика — вид нормативної етики, що виводить моральні принципи з

внутрішніх законів, немов би притаманних моральності;

 

протиставляється гетерономній етиці, яка пов'язує вимоги моральності із

зовнішнім джерелом. Ідея і перше обґрунтування автономної етики належить

І. Канту.

 

Аксіологія — (від грец. «цінність» та «вчення») філософсько-етичне

вчення про цінності.

 

Альтруїзм — (від лат. «інший») моральний принцип, згідно з яким благо

іншого і він сам наділені більшою моральнісною цінністю, ніж власне «я»

та особисте благо. Альтруїзм протилежний егоїзму.

 

Аморалізм — (від лат. «не» та «звичай, звички, поведінка») нігілістичне

ставлення до норм моралі та моральності. В історії етики аморалізм

виступає в різних формах: етичний скептицизм, релятивізм, волюнтаризм,

егоїзм.

 

Антисфен (435—378 рр. до н. е.) — давньогрецький філософ, учень Сократа,

вчитель Діогена, засновник школи кініків. Проповідував повернення людини

до природного стану, необтяженого соціальними пороками.

 

Арете — (грец. — етична чеснота) за Аристотелем — середина між двома

пороками. Див.Дганоя.

 

Аристотель (394—322 рр. до н. е.) — давньогрецький філософ, учень

Платона. В етиці — побічник аретологічного евдемонізму. Твори:

«Ні-комахова етика», «Етика», «Поетика».

 

Аристіпп (пом. після 366 р. до н. е.) —давньогрецький філософ, засновник

Кіренської школи, обґрунтовував гедоністичну мораль.

 

Апатія — (грец.) поняття давньогрецької етики, безпристрасність,

нечутливість до навколишніх явищ та подій.

 

Аскетизм — (грец.) вправи для морального вдосконалення та доброчесного

життя, самообмеження, відмовлення від життєвих благ, які притаманні всім

релігіям. До аскетичних вправ належать піст, послух, целібат, жебрацтво,

юродство, відлюдництво, обітниці мовчання, носіння вериг, власяниць та

ін.

 

Атараксія — (грец.) поняття давньогрецької етики, душевний спокій як

мета та форма поведінки, до якої повинна прагнути людина.

 

Ахімса — (санскр.) в індуїзмі, буддизмі, джайнізмі принцип

не-спричинення шкоди живим істотам.

 

Баумгартен Олександр Готліб (1714—1762) — німецький філософ, перший вжив

поняття «естетика», під яким розумів філософську науку про чуттєве

пізнання, яке осягає і створює прекрасне, що відображається в образах

мистецтва. Підрозділами естетики, згідно з Баум-гартеном, є евристика —

вчення про «речі й .про предмети мислення», методологія, яка досліджує

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ