Реферат на тему:
Друга світова війна. велика вітчизняна війна — складова частина другої
світової війни (1939—1945 рр.)
Період, що ввійшов в історію людства як друга світова війна, охоплює
рівно шість років — із вересня 1939 по вересень 1945 р. Ця війна буда
найкровопролитнішою і найжорстокішою з тих, які знає людство. У ній
брала участь 61 держава — понад 80% жителів планети. До армій воюючих
держав було мобілізовано понад 100 млн осіб. Людські втрати становили
майже 60 млн убитими і понад 90 млн чоловік покаліченими.
Проблема другої світової війни та її складової частини — Великої
Вітчизняної війни радянського народу продовжує викликати особливий
інтерес не тільки спеціалістів-істориків, але і всієї світової
громадськості.
Нові документальні джерела, дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів
дають можливість у наш час повніше та об’єктивніше висвітлити актуальні
проблеми другої світової війни, переосмислити її уроки.
Студентам важливо усвідомити: які ж істинні, корінні причини другої
світової війни? Хто її почав і що мав на меті? Хто зробив вирішальний
внесок у перемогу над фашистською коаліцією у другій світовій війні?
Відомо, що початком другої світової війни вважається 1 вересня 1939
року: день нападу фашистської Німеччини на Польщу. Але, як свідчать
численні документи та історичні факти, до 1 вересня 1939 р. війна вже
палала в багатьох реґіонах, світ був утягнутий у світову війну поетапно:
напад Японії на Китай у 1931 р., напад Італії на Ефіопію (Абіссінію) у
1935 р., у 1936 р. Німеччина й Італія розпочали інтервенцію в Іспанську
республіку, гітлерівська Німеччина у 1938 р. примусово включила Австрію
до складу Німеччини. Вторгнення Японії в район озера Хасан у 1938 р.
1939 рік став роком активного поширення фашистської агресії. 15 березня
1939 р. гітлерівська Німеччина окупувала всю Чехословаччину, захопила у
Литви місто Мемель (Клайпеду), у Польщі — Данциг (Гданськ). Фашистська
Італія напала на Албанію. Німецько-італійські інтервенти задушили
Іспанську республіку. Японія, загарбавши майже половину Китаю,
спровокувала широкомасштабний конфлікт проти СРСР і МНР у районі
Халхін-Голу та ін. Вісь Берлін-Токіо-Рим своїм вістрям була спрямована
проти Радянського Союзу.
В умовах різкого загострення суперечностей світового розвитку у 30-ті
роки особливо актуальною стала проблема створення системи колективної
безпеки.
Слід підкреслити, що за цих умов СРСР ще раз виступив із ініціативою
створення системи колективної безпеки, яка ґрунтувалася б на згоді між
Англією, Францією і СРСР про об’єднання зусиль проти фашистської
агресії. У квітні 1938 р. Радянський уряд висунув пропозицію підписати
угоду між СРСР, Англією і Францією строком на 5—10 років про взаємну
допомогу на випадок агресії в Європі проти будь-якої з цих трьох держав.
Передбачалася також допомога й іншим країнам між Балтійським і Чорним
морями, які мали спільний кордон із СРСР.
Студентам слід з’ясувати, як сприймалися ініціативи, дії радянського
керівництва щодо запобігання війни провідними капіталістичними
державами. Чому всупереч намаганням зупинити агресора лідери країн
Заходу, по суті, підтримували його, заохочуючи дії проти країн Сходу?
Найяскравіше це виявилось у Мюнхенській змові.
Студент повинен усвідомити, що Мюнхенська зустріч керівників Англії і
Франції (Чемберлена і Даладьє) із керівниками фашистської Німеччини та
Італії (Гітлером і Муссоліні) 29—30 вересня 1938 р. юридично оформила
ганебну змову про поділ Чехословаччини, приєднання Судетської області до
Німеччини. Політика підтримки та потурання агресорові, яку проводили
уряди Англії і Франції, мала на меті спрямувати фашистську агресію на
Схід, проти Радянського Союзу.
Слід звернути увагу на те, що Радянський Союз був єдиною державою, яка
послідовно захищала інтереси Чехословаччини і не визнала її загарбання
та поділу. Він був готовий надати військову допомогу Чехословаччині, але
буржуазний уряд Бенеша відмовився від неї.
Змова західних держав у Мюнхені з Гітлером і Муссоліні завдала
величезного удару політиці колективної безпеки в Європі. Після Мюнхена
Англія і Франція підписали з фашистською Німеччиною пакти про ненапад.
Вони відверто намагалися зіткнути у світовій війні СРСР і Німеччину.
Виникла загроза створення ворожого для СРСР блоку капіталістичних
держав.
Варто зазначити, що навіть уже напередодні війни на
англо-франко-радянських переговорах про взаємодопомогу проти агресії
(березень—серпень 1939 р.) західні діячі поводилися вкрай непослідовно.
Переговори засвідчили, що вони не збираються йти на дійовий
антигітлерівський союз. На обопільні гарантії з СРСР ці країни не пішли.
Англо-франко-радянські переговори 1939 р. зайшли у безвихідь, були
зірвані, тим самим була втрачена остання можливість відвернути війну або
хоча б суттєво обмежити її масштаби.
За цих умов Радянський уряд прийняв рішення і 23 серпня 1939 р. підписав
запропонований Німеччиною пакт про ненапад терміном на 10 років. Для
Радянського Союзу це був вимушений крок. Що дало СРСР підписання пакту
про ненапад? Яка сутність секретного додаткового протоколу до пакту?
Дайте оцінку договору між Радянським Союзом і Німеччиною про «дружбу і
кордон» і двом додатковим до нього секретним протоколам (від 28 вересня
1939 р.).
Незважаючи на всі зусилля зі створення колективної безпеки в Європі,
запобігти розв’язанню другої світової війни не вдалося. З нападом
Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. й оголошенням 3 вересня Англією і
Францією війни Німеччині вона переросла в світову.
Розкрийте причини та характер другої світової війни. Що таке «дивовижна
війна» на Заході?
На підставі документального матеріалу й історичних фактів студентам
потрібно усвідомити, що друга світова війна виникла між капіталістичними
країнами. Вона була породжена імперіалізмом. До червня 1941 р., нападу
фашистської Німеччини на Радянський Союз, друга світова війна втягла в
свою орбіту 30 країн із населенням 1 млрд чоловік. Гітлерівська
Німеччина окупувала Австрію, Чехословаччину, Данію, Нідерланди,
Норвегію, Бельгію, Люксембург, Югославію, Грецію, Польщу, значну частину
Франції, встановивши там так званий «новий порядок».
Покажіть, у чому полягали суть і цілі фашистського «нового порядку» в
Європі?
Студентам важливо осмислити, що Гітлер і панівні кола фашистської
Німеччини не могли розраховувати на світове панування, не перемігши
СРСР. Тому заздалегідь був підготовлений план «блискавичної війни» проти
СРСР, що мав назву «план Барбароса». Згідно з цим планом Радянський Союз
і його військові сили мали бути розгромлені в дуже стислі строки, за
1,5—2 місяці мала переможно закінчитися війна, знищивши радянську
державу та поневоливши її народи.
Потрібно показати три періоди Великої Вітчизняної війни Радянського
Союзу проти фашистської Німеччини, глибоко осмислити її справедливий,
визвольний характер, цілі й мету радянського народу та його Збройних Сил
у війні проти фашизму. Для народів колишнього Радянського Союзу боротьба
з фашизмом не зводилася лише до воєнно-політичної перемоги над ворогом.
Для нас в ході Великої Вітчизняної війни вирішувалося головне питання:
залишимося ми в історії, чи будемо знищені, перетворені у рабський
матеріал, приречені на вимирання відповідно до людиноненависницьких
планів нацистської гегемонії у світі.
Завдяки небаченому героїзму, мужності і стійкості радянських людей
гітлерівський план «блискавичної війни» був зірваний. Треба навести
приклади подвигів радянських воїнів під час оборони Брестської фортеці,
Москви, Ленінграда, Одеси, Києва, Севастополя та інших міст-героїв.
Однак початок Великої Вітчизняної війни для СРСР склався дуже невдало.
Радянські війська змушені були відступати. У чому ж причини невдач і
поразок Червоної Армії на першому етапі війни?
Розкрийте сутність і значення перебудови в Радянському Союзі роботи усіх
державних і політичних органів, громадських організацій на воєнний лад,
зміцнення Збройних Сил, централізації керівництва обороною країни,
переведення народного господарства на воєнні рейки, організації підпілля
і партизанської війни в тилу ворога.
Найважливішою подією першого періоду війни був розгром
німецько-фашистських військ під Москвою. Потрібно показати його
воєнно-політичне та міжнародне значення, навести приклади масового
героїзму воїнів, радянських людей. Контрнаступ Радянських Збройних Сил,
в результаті якого зазнав краху план «блискавичної війни», розвіяв міф
про непереможність фашистської армії. Перемога під Москвою прискорила
створення антигітлерівської коаліції.
Слід зазначити, що після нападу фашистської Німеччини на СРСР, уже 12
липня 1941 р. було підписано англо-радянську угоду про спільні дії проти
Німеччини. У серпні 1941 р. лідери США та Великобританії підписали
Атлантичну хартію, до якої згодом приєднався СРСР. 1 жовтня 1941 р. було
підписано тристоронню угоду, за якою США і Великобританія
зобов’язувалися надавати СРСР матеріальну допомогу. Так поступово стала
формуватись антифашистська, антигітлерівська коаліція, основу якої
становило співробітництво трьох великих держав: Радянського Союзу,
Великобританії і США.
Особливе значення в процесі створення антигітлерівської коаліції мали
події 1 січня 1942 р. Цього дня у Вашингтоні представники 26 держав, у
тому числі США, СРСР, Англії, Китаю, Індії, Австралії, багатьох
європейських країн підписали Декларацію Об’єднаних Націй про спільну
боротьбу з країнами фашистського блоку.
Необхідно підкреслити, що процес створення антигітлерівської коаліції
був непростим і завершився у травні-липні 1942 року підписанням ряду
угод про війну проти країн фашистського блоку та про співробітництво і
взаємну допомогу після війни.
R
T
U
Ue
0O
$
4чизняної і всієї другої світової війни. Перемога радянських військ на
Волзі стала початком цього перелому.
Контрнаступ Червоної Армії під Сталінградом розпочався 19 листопада 1942
року. Протягом чотирьох днів було оточено 22 ворожі дивізії, які
нараховували 330 тис. солдатів і офіцерів. 2 лютого 1943 р. Червона
Армія завершила розгром німецько-фашистського угруповання, захопивши в
полон 91 тис. гітлерівців, у тому числі 2500 офіцерів, 24 генерали на
чолі з фельдмаршалом Паулюсом. Стратегічна ініціатива була вирвана з рук
ворога і перейшла до радянських військ. Розкрийте історичне значення
перемоги радянських військ під Сталінградом.
Розгром гітлерівців на Курській дузі та Дніпрі в 1943 р. завершив
корінний перелом в ході війни й став початком осіннього наступу Червоної
Армії. Перемога радянських військ на Волзі, подальші події, що
розгорнулися на радянсько-німецькому фронті, вплинули на весь хід другої
світової війни. Це було визнано всім світом. Наведіть приклади.
У 1943 р. корінний перелом відбувся не тільки на фронтах Великої
Вітчизняної війни, а й в роботі радянського тилу. Розкрийте суть і
значення корінного перелому в роботі радянського тилу.
Корінний перелом у ході війни характеризувався також новим, подальшим
розмахом партизанського руху в тилу ворога. Партизанський рух фактично
став другою після Червоної Армії вирішальною силою в боротьбі з
фашизмом. Покажіть на конкретних прикладах розмах партизанського руху в
1943 р., його особливості, сутність і значення операцій, які ввійшли в
історію під назвою «рейкової війни».
Успіхи Червоної Армії активізували антифашистський рух в окупованих
країнах і в самій Німеччині.
Зверніть увагу на рішення Тегеранської конференції трьох великих держав:
СРСР, США і Англії (28 листопада—1 грудня 1943 р.). Значення конференції
полягало в тому, що вперше за час війни була погоджена стратегія трьох
великих держав, визначені масштаби та терміни операцій. Рішення
конференції зміцнили антигітлерівську коаліцію. Головним досягненням її
стала спільна домовленість про відкриття західними союзниками другого
фронту в Європі (вторгнення у Францію) в травні 1944 р.
У 1944 р. Радянський Союз вступив у завершальний етап Великої
Вітчизняної війни. Студенти мають показати, що в результаті вирішальних
перемог Червоної Армії було повністю вигнано фашистських окупантів з
радянської землі і бойові дії були перенесені в інші країни. Були
виведені з війни всі союзники Німеччини: Румунія, Болгарія, Фінляндія,
Угорщина. Червона Армія почала визволення Польщі, Чехословаччини,
Югославії, Норвегії та інших країн. Якими були функції т. зв. СМЕРШПу?
Студентам потрібно проаналізувати одну з найважливіших і актуальних
проблем міжнародних відносин періоду другої світової війни — проблему
відкриття другого фронту в Європі. Дайте відповіді на запитання: чому
другий фронт в Європі (всупереч офіційним заявам лідерів США й Англії)
так і не було відкрито ні в 1942, ні в 1943, ні в травні 1944 р., а лише
у червні 1944 року? Чому прем’єр-міністр Великобританії В. Черчілль
досить настирливо протягом тривалого періоду наполягав на відкритті
другого фронту на Балканах?
Радимо студентам особливу увагу звернути на те, що радянсько-німецький
фронт залишався головним фронтом другої світової війни навіть і після
висадки військ союзників у північній Франції, на узбережжі Нормандії, 6
червня 1944 р. (операція «Оверлорд»).
Студентам потрібно розкрити рішення Кримської (Ялтинської) конференції
голів урядів трьох держав антигітлерівської коаліції — Сталіна,
Рузвельта і Черчілля, що тривала з 4 до 11 лютого 1945 р.
Навесні 1945 р. радянські війська вийшли на підступи до Берліна. Кінець
квітня і перші дні травня 1945 р. — час рішучого штурму фашистської
столиці. 2 травня берлінський гарнізон капітулював, а 8 травня
гітлерівське командування підписало акт про беззастережну капітуляцію
Німеччини. Визвольна місія Червоної Армії була завершена 9 травня
1945 р. у Празі.
24 червня 1945 р. у Москві на Червоній Площі відбувся Парад Перемоги в
ознаменування перемоги радянського народу та його Збройних Сил над
фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні.
З 17 липня по 2 серпня 1945 р. зібралася Потстдамська конференція —
остання конференція трьох союзних держав у період другої світової війни.
Які рішення прийняла конференція і в чому полягає її значення?
Студенти мають з’ясувати причини та цілі вступу СРСР у війну проти
мілітаристської Японії, вказати на справедливий характер війни з боку
Радянського Союзу, підкреслити роль радянського народу в ліквідації
останнього вогнища війни.
Треба зазначити, що перемога над фашистською Німеччиною, мілітаристською
Японією та їхніми союзниками у другій світовій війні була досягнута
спільними зусиллями держав антигітлерівської коаліції, учасників
антифашистського підпілля, Руху Опору, всіх волелюбних народів.
Об’єднання зусиль, спільна боротьба з фашизмом — небувалий до цього
прецедент єднання держав із різними соціально-політичними системами.
Однак об’єктивний хід і підсумки війни незаперечно свідчать, що
вирішальний внесок у перемогу над фашистською коаліцією зробили
Радянський Союз і його Збройні Сили.
Цей принципово важливий висновок студенти мають підтвердити реальними
історичними фактами.
Насамперед слід підкреслити той факт, що напад фашистської Німеччини на
СРСР призвів до корінної зміни воєнно-політичної обстановки,
співвідношення сил і перспектив ходу та наслідків другої світової війни.
Центр бойових дій перемістився на радянсько-німецький фронт, який із 22
червня 1941 до 9 травня 1945 року був вирішальним фронтом другої
світової війни. Доля всього світу вирішувалася саме на
радянсько-німецькому фронті, протяжність якого в різні періоди сягала
від 4 до 6 тисяч кілометрів, що в 4 рази перевищувала довжину
північно-африканського, італійського і західноєвропейського фронтів,
разом взятих. Саме на радянсько-німецькому фронті відбувалися головні
битви, що визначали результат другої світової війни. Наведіть факти,
приклади.
Особливе місце в історії другої світової війни займає проблема корінного
перелому в війні. Історичні факти свідчать, що Радянський Союз і його
армія в протиборстві з фашистською Німеччиною змогли власними силами
добитися корінного перелому, який, у свою чергу, став корінним переломом
у ході всієї світової війни.
Вирішальний внесок Радянського Союзу в перемогу визначається ще й тим,
що на радянсько-німецькому фронті були зосереджені основні сили та
засоби фашистської Німеччини. На цьому фронті діяло від 190 до 270
дивізій фашистського блоку, англо-американським військам протидіяли в
Північній Африці (1941—1943 рр.) 9—20, в Італії (1943—1945) 7—26, у
Західній Європі (1944—1945) 56—75 дивізій. Радянські війська розгромили
й полонили 607 дивізій країн фашистського блоку, союзники — 176. Понад
73% загальних втрат Німеччина зазнала на радянсько-німецькому фронті. Це
в чотири рази більше, ніж на західноєвропейському й середземноморському
театрах воєнних дій, разом узятих. На радянсько-німецькому фронті
Німеччина втратила близько 75% бойової техніки та зброї.
СРСР зробив основний внесок і в перемогу на завершальному етапі війни з
мілітаристською Японією. Покажіть це на прикладах.
Винятково велика роль Радянського Союзу у визволенні народів інших країн
від фашистського іга: Польщі, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини,
Чехословаччини, Австрії. Своєю героїчною боротьбою Радянський Союз
надихав усі антифашистські сили на самовіддану й рішучу боротьбу з
гітлерівцями.
На конкретному фактичному матеріалі розкрийте гідний внесок українського
народу в перемогу над фашизмом у роки другої світової війни. Важливо
підкреслити, що 4,5 млн синів українського народу — кожний десятий
житель України — воювали в рядах Червоної Армії. На кінець Великої
Вітчизняної війни українці складали 20 % загальної чисельності
радянських Збройних Сил. За героїчні подвиги звання Героя Радянського
Союзу удостоєні понад 11600 чоловік, з яких кожний п’ятий — наш
співвітчизник. Серед 115 двічі Героїв — імена 32 синів України. Один з
трьох тричі Героїв — Іван Микитович Кожедуб — народився на українській
землі. Її представникам вручені кожний третій орден і медаль із 7
мільйонів нагород, якими було відзначено за роки війни радянських
солдатів та офіцерів. У тилу фашистських окупантів на Україні вели
активну боротьбу 500 тис. партизанів і понад 100 тис. підпільників.
Мільйони трудівників України кували зброю перемоги в радянському тилу.
Наведіть приклади.
Великою була ціна перемоги. Вдумайтеся лише в таку страшну цифру: кожний
7-й із тих майже 60 млн, які загинули у другій світовій війні, — наш
співвітчизник.
Вивчаючи джерела перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній
війні, студентам слід осмислити найважливіші з них: могутнє почуття
патріотизму, любов до Батьківщини; самопожертва в ім’я захисту своєї
Вітчизни; морально-політична єдність і дружба народів СРСР. Все це
породжувало стійкість, мужність, масовий героїзм. Історична правда
вимагає назвати і таке джерело перемоги, як керівництво Комуністичної
партії. Про це чітко і об’єктивно сказано на урочистих зборах 8 травня
1995 року, присвячених 50-річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Особливу увагу слід звернути на політичні підсумки та уроки другої
світової і Великої Вітчизняної війни, ціну перемоги. В чому полягає
значення Нюрнберзького процесу над головними нацистськими військовими
злочинцями, що проводився з 20 листопада 1945 до 1 жовтня 1946 р. у
Міжнародному військовому трибуналі?
Література
Політична історія XX століття: Навч. посібник. — 2-е вид. — К., 2001.
Пивовар С., Серіщев Я., Стельмах С. Всесвітня історія XX століття. — К.:
Феміна. 1995. — С. 113—150.
Самсонов А. М. Вторая мировая война, 1935—1945: Очерк важнейших событий.
4-е изд., испр. и доп. — М.: Недра, 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
