Реферат на тему:
Джерела негативних факторів побутового походження
У комплексі умов забезпечення безпеки життєдіяльності людини побуту
належить особливе місце. Сьогодні міська людина більшу частину життя
проводить у штучно сформованій обстановці. Невідповідність організму
людини і житлового або виробничого середовища відчувається як
психологічний дискомфорт. Віддалення від природи підсилює напругу
функцій організму, а використання усе більш різноманітних штучних
матеріалів, побутової хімії та техніки супроводжується збільшенням
кількості джерел негативних факторів і ростом їхнього енергетичного
рівня.
Побутовим середовищем називають сукупність факторів і елементів, що
впливають на людину в побуті. До елементів побутового середовища
відносяться усі фактори, що пов’язані:
з устроєм житла, його типом, застосовуваними будівельними матеріалами,
конструкцією частин будинку, внутрішнім плануванням, складом приміщень і
їхніх розмірів; інсоляцією і освітленням; мікрокліматом і опаленням;
чистотою повітря і вентиляцією, санітарним станом, розташуванням житла
щодо транспортних магістралей і промислової зони;
з використанням полімерних будівельних матеріалів, меблів, килимів,
покриттів, одягу із синтетичних волокон, які є джерелом шкідливих
хімічних речовин;
з використанням побутової техніки: телевізорів, газових, електричних і
НВЧ печей, пральних машин, фенів і інших.;
з навчанням і вихованням, із соціальним статусом родини, матеріальним
забезпеченням, психологічною обстановкою в побуті.
Екологічним варто називати житло разом із прилягаючими ділянками, які
формують сприятливе середовище існування (мікроклімат, захищеність від
шуму і забруднень, нешкідливість матеріалів у будівництві і тому
подібне), не роблять негативних впливів на міське і природне середовище,
економічно використовує енергію і забезпечує спілкування з природою.
Сучасне житло ще не може бути назване екологічним тому, що з
будівельними та оздоблювальними матеріалами, з меблями й устаткуванням
вносяться шкідливі для організму фізичні і хімічні фактори, системи
вентиляції не відповідають вимогам очищення повітря квартир, порушується
шумовий режим і мікроклімат, дуже великі тепловитрати будинків. Біля
великих будинків формується несприятливий мікроклімат і напружена
психологічна обстановка.
Усі фактори побутового середовища можна розділити на фізичні, хімічні,
біологічні і психофізіологічні. Ідентифікація негативних факторів у
побутовому середовищі представляє складність через комплексний їхній
вплив у всіх його сферах.
Концентрація забруднюючих речовин у повітрі приміщень у десятки і сотні
разів вище, ніж на вулиці. Найбільш істотне забруднення робить
формальдегід. Формальдегід – це безбарвний газ з різким неприємним
запахом, що входить до складу синтетичних матеріалів і виділяється
різними речами: меблями, килимами і синтетичними покриттями, фанерою,
пінопластом. Меблі виготовляються найчастіше з тирсоплит, до їх
сполучній маси входить формальдегід. Синтетичні матеріали виділяють
також вінілхлорид, сірководень, аміак, ацетон і багато інших з’єднань,
що змішуючись, утворюють ще більш токсичні речовини.
Присутність формальдегіду може викликати роздратування слизуватих
оболонок очей, горла, верхніх дихальних шляхів, а також головний біль і
нудоту. Меблі дають близько 70% забруднення повітря житлового
приміщення, небезпечна концентрація токсичних газів накопичується у
закритих шафах і шухлядах.
Небезпечні виділення із синтетичних матеріалів відбуваються при пожежах.
Органічне скло і поролон, наприклад, при горінні інтенсивно виділяють
синильну кислоту, фосген й інші сильні отрути. Спалювання синтетичних
матеріалів у побуті неприпустимо.
У лаках і фарбах містяться токсичні речовини, які характеризуються як
загально токсичними, так і специфічними видами дії – алергенною,
канцерогенною, мутагенною та іншими. Особливий контроль встановлюється
за використанням нових полімерних матеріалів, допущених до застосування
санітарною службою.
Фактори, що представляють небезпеку у виробничому середовищі, небезпечні
й у побуті. Потребують обережного поводження пожежонебезпечні і
вибухонебезпечні речовини: розчинники, ацетон, бензин, а також
отрутохімікати для боротьби з комахами – інсектициди, з бур’янами –
гербіциди, із хворобами рослин – фунгіциди.
Застосовувати їх потрібно при строгому дотриманні регламентів і заходів
безпеки, керуючись діючими інструкціями, викладеними на упаковках,
етикетках і в листівках. Так, проникнення хлорофосу, карбофосу й інших
аналогічних речовин в організм людини приводить до дезактивації
холін-естерази, важливого ферменту нервової системи. Застосування
побутових отрутохімікатів у закритих приміщеннях без засобів захисту
небезпечно для життя.
Різні миючі і синтетичні речовини, що чистять, викликають дратівну дію
на шкіру, можуть викликати алергійні реакції при вдиханні їхньої пари і
порошків. Кислотні і лужні побутові препарати, спричиняють виражену
місцеву дію на шкіру і слизуваті оболонки.
Небезпеку представляє газове устаткування через можливий витік
природного газу, який має вибухонебезпечні і токсичні властивості.
Присутність оксидів вуглецю й азоту, що утворюються при згорянні цього
палива, ведуть до скорочення обсягу легень (особливо у дітей) і
підвищенню сприйнятливості до гострих респіраторних інфекцій.
Користатися газовим устаткуванням можна тільки з гарною вентиляцією
приміщення.
Сприйнятливість до інфекцій підвищується у зв’язку з вдиханням пари
лаків, фарб, хімічних розчинників та їх аерозолів. Шкідливо вдихати
тютюновий дим. У США підраховано, що від 500 до 5 000 смертей щорічно
безпосередньо пов’язані з пасивним палінням, тобто поглинанням
тютюнового диму некурящими.
?????????25 кВ, при їхньому гальмуванні на екрані кінескопа збуджується
рентгенівське випромінювання. Конструкція телевізора забезпечує
поглинання основної частини цього випромінювання, але при тривалому
перебуванні поблизу телевізора можна одержати значну дозу опромінення.
Тому телевізор не доцільно використовувати як дисплей комп’ютера і не
рекомендується розташовуватися поблизу екрана.
Нерідкі випадки поразки в побуті електричним струмом. Електричні прилади
екологічно чисті, істотно полегшують домашню працю, роботу в
господарстві і на садовій ділянці, підвищують комфортність життя за
умови дотримання правил електробезпеки. У противному випадку побутова
електрична техніка стає джерелом серйозної небезпеки.
Матеріали з підвищеною радіоактивністю можуть разом з будівельними
матеріалами (гранітом, шлаком, цементом, глиною й іншими.) потрапити в
будівельні конструкції житлових будинків і створювати небезпеку
радіоактивного опромінення живучих у них людей. При розпаді природного
урану як проміжний продукт утворюється радіоактивний газ радон.
Виділяючись з будівельних матеріалів та з ґрунту, радон може
накопичуватися в не провітрюваному приміщенні і потрапляти в організм
через органи дихання. Провітрювання знижує концентрацію радону й
отрутних випарів синтетичних матеріалів.
За даними Всесвітньої організацій охорони здоров’я 70% шкідливих
компонентів попадає в організм людини з продуктами харчування. Це і
різні харчові сурогати, напої, а також сільськогосподарські продукти,
при вирощуванні яких інтенсивно застосовувалися гербіциди, пестициди,
мінеральні добрива. Причиною харчових отруєнь часто буває патогенний
мікроб, наприклад, “кишкова паличка”. Нею заражаються, уживаючи готові
м’ясні, рибні, овочеві вироби, які не пройшли термічної обробки.
Особливо небезпечний для людини токсин, вироблюваний збудниками
ботулізму, для розмноження якого потрібна низька кислотність і
відсутність кисню у продуктах, такі умови створюються найчастіше при
домашнім консервуванні, коли повна стерилізація не досягається. При
вживанні таких консервів токсин попадає в кров і уражає клітки
центральної нервової системи. У людини спочатку проявляється загальне
нездужання, слабість, запаморочення, головний біль, сухість у роті.
Самою характерною ознакою отруєння токсином ботулізму є розлади з боку
зору (з’являються сітка перед очима, двоїння предметів, котрі нібито
плавають у тумані). Потім настає утруднення ковтання і дихання.
Єдиний порятунок у цих випадках – негайне введення специфічної
сироватки, що зв’язує токсин. Не можна вживати консерви з ознаками
псування кришок чи такі, що здулися.
Алкоголь, що міститься в багатьох напоях, при вживанні в помірній
кількості здатний поліпшувати настрій і самопочуття. Тому в побутових
традиціях звичайним є вживання таких напоїв. Однак нерідкими є явища, що
змінюють стан людини і викликають утрату самоконтролю. Та сама кількість
алкоголю може впливати на різних людей по різному. Так, при прийомі
алкоголю натощак концентрація його в крові вище і наслідки отруєння
важчі, ніж при прийомі після їжі; жіночий організм більш чуттєвий до
алкоголю, у зрівнянні з чоловічим. При постійному та непомірному
вживанні алкоголю з’являється залежність від нього наркотичного
характеру, що у кінцевому рахунку веде до розвитку симптомокомплексу,
іменованого алкоголізмом. У процесі розповсюдження алкоголю в організмі
утворюються речовини, які блокують засвоєння організмом цукру і жирів,
що у свою чергу знижує засвоєння вітамінів, необхідних для повноцінного
харчування клітин. На його окислювання витрачається велика кількість
кисню. Всього 5…15% алкоголю виводиться з організму. Межа безпеки
досягається при вживанні 0,5…0,75 л вина з 10% вмістом алкоголю протягом
двадцяти чотирьох годин.
Зелені насадження в житловій зоні збагачують повітря киснем, сприяють
розсіюванню шкідливих речовин і поглинають їх, знижують у літню пору на
8…10 дБ рівень вуличного шуму. Відповідно до рекомендацій екологів і
медиків в ідеальній для життєдіяльності зоні будівлі не повинні займати
більш 50%, а асфальтовані і покриті каменем простори – більш 30%
упоряджених площ. Зелені насадження і газони не тільки поліпшують
мікроклімат, тепловий режим, зволожують і очищають повітря, але і
роблять доброчинний психофізичний вплив на людей. У містах повинні
вестися роботи зі скорочення просторів, покритих каменем, асфальтом,
бетоном, зменшенню інтенсивності руху автотранспорту, організації
невеликих паркових ансамблів і садів, озелененню фасадів будинків.
ЛІТЕРАТУРА
Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного
та природного характеру: Закон України.– К.: – 2000.
Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини
в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.– К.: ІЗМН. – 1996.– 224с.
Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому
середовищі: Навч. Посібник. – Кіровоград. – 1998.– 292с.
Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.:
АТІКА.– 2001.– 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Львов:
“Афіша”. – 1999.–254с.
Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. –
Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”. – 2001. – 230с.
Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу
“Безпека життєдіяльності людини”, КНЕУ.– 1998. –44с.
Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения
гражданской обороны :Учеб.пособие.– М.: Энергоатомиздат. – 1985.– 232с.
Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение. –
1991. – 223с.
Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.– Львів.: “Новий світ”. – 2000.
–320с.
СтеблюкМ.І. Цивільна оборона.– Київ.: “Знання-прес”. –2003.– 430 с.
Алексеенко В.А. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб.пособие. – Логос,
2002.– 212с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
