UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічні межі кредиту (реферат)
АвторPetya
РозділГроші і кредит, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4691
Скачало585
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Економічні межі кредиту

 

Питання про межі кредиту є відносно новим у теоретичних дослідженнях

кредиту, мало вивченим і досить спірним. Одні автори взагалі не говорять

про межі кредиту, а розглядають лише закономірності його руху і принципи

кредитування. Інші не просто погоджуються з наявністю об’єктивних меж

розвитку кредиту, а й налічують їх таку велику кількість, яка істотно

ускладнює розуміння економічної сутності цього явища і його практичного

значення. Нерідко говорять про економічні, часові, просторові, зовнішні

і внутрішні, макро- та мікроекономічні, якісні і кількісні,

перерозподільні, емісійні та інші межі кредиту. Такий різнобій думок з

цього приводу можна пояснити низьким рівнем дослідження самої сутності

кредиту та недостатнім усвідомленням об’єктивного характеру його руху та

ролі у відтворювальному процесі.

 

Насамперед слід чітко визначити саме поняття меж кредиту. Під ним ми

розуміємо такий рівень розвитку кредитних відносин в народному

господарстві, за якого попит і пропозиція на кредит балансуються при

збереженні стабільної, помірної, доступної для переважної більшості

нормально працюючих позичальників, процентної ставки. Іншими словами,

реальний попит на позичкові кошти, який пред’являють економічні суб’єкти

— учасники відтворювального процесу при нормальній ставці банківського

процента, є кількісним виразом межі нарощування пропозиції позичок з

боку кредиторів, передусім банків. За такого підходу динаміка

банківського процента стає основним показником дотримання чи порушення

меж кредиту. Якщо рівень банківського процента швидко зростає чи

надмірно високий, це свідчить про недостатню пропозицію кредиту,

недостатнє задоволення реальних потреб економічних суб’єктів у

позичкових коштах, про недокредитування економіки, а отже — про

порушення меж кредиту з боку їх «незаповнення». І навпаки, якщо рівень

банківського процента надто низький, чи швидко і тривалий час

знижується, це свідчить про надмірну пропозицію кредиту, випереджаюче

зростання її порівняно з реальним попитом, про перекредитування

економіки, тобто про порушення меж кредиту в бік їх «переповнення».

 

Пов’язування меж кредиту з ринковим механізмом його руху, зокрема з

обсягом реального попиту на кредит, надає цьому явищу більшої

об’єктивності в теоретичному плані і більшої значущості — у практичному.

Виявляється, що розміри меж кредиту визначаються поведінкою суб’єктів

грошового ринку, а не суб’єктивними оцінками аналітиків чи державних

органів. Яким би заниженим чи недостатнім не видавався їм фактичний

рівень кредитування економіки, розширювати його недоцільно, якщо не

зростає реальний попит на позички. Спроби в цих умовах підвищити рівень

кредитування економіки під тиском суб’єктивних оцінок та вимог неминуче

призведуть до появи в обороті зайвих платіжних засобів, що негативно

вплине на економічну ситуацію на окремих підприємствах та в економіці в

цілому.

 

Більше того, регулювання ставки банківського процента, який є важливим

інструментом грошово-кредитної політики центрального банку, стає

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ