UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБанки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків (реферат)
АвторPetya
РозділГроші і кредит, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3910
Скачало525
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків

 

Місце банків на грошовому ринку. Серед фінансових посередників ключову

роль відіграють банки. Це проявляється в такому:

 

на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на

грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників;

 

банки за своїм функціональним призначенням беруть участь у формуванні

пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову

кон’юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості

не мають. Більше того, діяльність банків з пропозиції грошей багато в

чому визначає становище всіх інших посередників на грошовому ринку. Саме

банки ведуть рахунки останніх, сприяють формуванню їх грошових фондів,

здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування і через це

мають можливість впливати на їх діяльність;

 

банки мають можливість надавати економічним суб’єктам широкий асортимент

різних послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих,

часто обмежених фінансових операціях. Тому можливості впливу на грошовий

оборот і економіку загалом у банків значно ширші, ніж у будь-якого виду

небанківських фінансових посередників.

 

Виділення банків в окрему групу характерне для всіх наявних класифікацій

фінансових посередників. Навіть назвавши першу групу фінансових

посередників депозитними інституціями, Фредерік С. Мишкін зауважив, що

маються на увазі банки. Така одностайність із виділенням банків у

самостійну групу фінансових посередників базується на двох їхніх

функціональних особливостях:

 

банки приймають гроші на поточні (чекові) депозити, за якими вкладники

можуть вільно розпоряджатися своїми коштами. Це робить забезпечення

ліквідності надзвичайно актуальною проблемою в діяльності банків. Ця

обставина примушує їх вкладати значну частину мобілізованих коштів у

високоліквідні активи, зокрема в короткострокові позички, що не обтяжені

ніякими додатковими умовами, які могли б погіршити ліквідність цих

посередників. Так, з цих причин у США в 1933 р. Законом про

банківництво, відомим як закон Гласа—Стігала, було розмежовано

комерційне та інвестиційне банківництво, унаслідок чого депозитним

інституціям було заборонено вкладати кошти в цінні папери корпорацій як

високоризиковані та низьколіквідні операції. Відтак ідея банку як суто

депозитного інституту була реалізована в найбільш чистому вигляді, хоч

сучасна банківська практика США поступово відходить від цієї ідеї;

 

розміщуючи свої резерви в позички, банки спроможні створювати нові

депозити і цим впливати на пропозицію грошей, що робить їх діяльність

надзвичайно відчутною і вразливою для економіки.

 

Завдяки цим двом функціональним особливостям діяльності банків виникає

об’єктивна необхідність у системному суспільному контролі за банками.

Основними цілями такого контролю є:

 

не допустити, щоб банки заради своїх корпоративних інтересів надмірно

збільшували пропозицію грошей і порушували товарно-грошову рівновагу на

ринку, завдаючи шкоди суспільству в цілому. Для цього створюється

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ