UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні напрями діяльності центрального банку (реферат)
АвторPetya
РозділГроші і кредит, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3774
Скачало433
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основні напрями діяльності центрального банку

 

Призначення центрального банку і його специфічне місце в банківській

системі обумовлюють основні напрями діяльності банку. Центральний банк

є:

 

емісійним центром готівкового обороту;

 

банком банків;

 

органом банківського регулювання та нагляду;

 

банкіром і фінансовим агентом уряду;

 

провідником монетарної політики.

 

Емісійний центр готівкового обороту. Емісія банкнот в історичному плані

— найдавніший вид діяльності центрального банку. Саме ця діяльність, а

точніше потреба в централізації банкнотної емісії, спричинила надання

одному з банків статусу емісійного і започаткувала формування

центрального банку.

 

У ХХ ст. емісійна діяльність центрального банку зазнала істотних змін,

зумовлених, по-перше, переходом від системи золотомонетного стандарту до

системи обігу грошей, нерозмінних на золото, по-друге, модифікацією

грошового обороту — розширенням сфери використання депозитних грошей.

 

До Першої світової війни світова економіка функціонувала в умовах

золотомонетного стандарту. Золото у формі монет виконувало функцію

засобу обігу. Воно вільно вивозилось і ввозилось із країни в країну, що

забезпечувало відносну стабільність обмінних курсів. Емісійні банки без

обмежень обмінювали банкноти на золото в монетній формі. Структура

банкнотної емісії визначалась на законодавчому рівні. Частина банкнотної

емісії повинна була забезпечуватись (покриватись) золотим запасом, а

решта забезпечувалась комерційними векселями, які комерційні банки

враховували або приймали як забезпечення позичок. Норми золотого

забезпечення банкнотної емісії встановлювались у різних країнах

неоднаково.

 

Згідно з законом про банківські привілеї (1844 р.) загальна

 

сума фідуціарної емісії Банку Англії не могла перевищувати 14 млн ф. ст.

Усі банкноти, випущені понад цю суму, повинні були забезпечуватись

золотом або сріблом, проте срібло в запасах не повинно було перевищувати

20%. Більш гнучкою була система банкнотної емісії у Франції, прийнята

законом у 1870 р. Вона характеризувалась фіксацією абсолютного розміру

всієї емісії, в межах якої Банк Франції самостійно визначав

співвідношення між фідуціарною емісією і емісією, забезпеченою золотом.

 

З початком Першої світової війни країни, що воювали, припинили обмін

банкнот на золото. Після війни деякі країни відновили золотий стандарт,

проте в обмежених формах — золотозливковій і золотодевізній. Центральні

банки відповідно до форми золотого стандарту обмінювали банкноти

(національну валюту) або на зливки золота, або на іноземну валюту

(девізи), яка конвертувалась у золото.

 

Наприклад, Велика Британія ввела золотозливковий стандарт і Банк Англії

конвертував банкноти у золоті зливки вагою 400 унцій, що дорівнювали за

вартістю 1550 ф. ст. Німеччина, Австрія ввели золотодевізний стандарт.

 

У 30-ті роки були ліквідовані всі форми золотого стандарту у

внутрішньому обороті країн. США, які зберегли систему золотомонетного

стандарту після Першої світової війни, також у 1933 р. відмовились від

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ