UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоходження та розвиток центральних банків (реферат)
АвторPetya
РозділГроші і кредит, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4977
Скачало623
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Походження та розвиток центральних банків

 

Інституційні оснoви центральних банків світу закладались протягом

століть. Попередниками центральних банків можна вважати емісійні банки,

які виникли порівняно нещодавно — у ХІХ ст. Тривалий час у світовій

банківській практиці не існувало розподілу банків на емісійні та

комерційні. Існуючі банки приймали вклади, надавали позички, враховували

векселі, випускали в обіг банкноти тощо. Випущені банкноти були частково

забезпечені золотом, тобто банки мали запас золота, достатній для оплати

тільки частини випущених банкнот. Інша частина випуску банкнот була

фідуціарною. Проте усі банкноти являли собою безстрокові зобов’язання

банків обміняти їх на золото за пред’явленням. У цих умовах стабільність

банків і банкнотного обігу значною мірою залежала від того, наскільки

обачливою була політика банків стосовно допустимого рівня співвідношення

суми випущених банкнот і запасу золота.

 

Друга половина ХVIII ст. і перша половина ХІХ ст. — це епоха промислової

революції, яка супроводжувалась швидким розвитком машинної індустрії,

появою нових галузей в економіці, зростанням товарообігу, активізацією

діяльності банків. Усе це в кінцевому підсумку привело до значного

розширення грошової маси і до підвищення значення банкнотного обігу. У

цих умовах децентралізована емісія банкнот, коли практично усі банки

мали можливість випускати банкноти, вступила у суперечність із потребами

економіки. Ринок, який швидко розвивався, вимагав універсального,

надійного купівельного і платіжного засобу, який би обертався на

території всієї країни і користувався загальною довірою населення.

 

Банкноти окремих, часто маловідомих банків таким вимогам не відповідали.

Крім того, децентралізована емісія банкнот слабо піддавалась контролю і

регулюванню з боку держави. Це сприяло зловживанню банками правом

банкнотної емісії. Банки наражалися на значний ризик, випускаючи

банкноти вище допустимого рівня, іноді настільки вище, що вони були не в

змозі задовольнити навіть нормальний (не кажучи вже про підвищений)

попит на обмін банкнот на золото, і в результаті багато які банки

розорялися. Однак у цілому банківська система продовжувала зростати,

випуск банкнот збільшувався і став невід’ємною рисою економіки. Банкноти

витісняли повноцінні монети з обігу.

 

У ХІХ ст. стало очевидним, що держава повинна певним чином регулювати

грошовий оборот і захищати вкладників банків і держателів банкнот від

банківських крахів, кількість яких зростала. Частиною цього

регулятивного процесу стала поступова централізація, а потім і

концентрація емісії банкнот у межах одного банку. Цей процес затягнувся

на тривалий час. Спочатку було обмежено коло банків, які мали право

емісії банкнот, — це були, як правило, найбільші та надійні банки. З

часом право емітувати банкноти держава закріпила за одним банком,

надавши йому статус емісійного банку. Завдяки концентрації та

монополізації банкнотної емісії держава дістала можливість впливати на

пропозицію грошей і використовувати емісію для фінансування державних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ