.

Сучасна технологія захисту розсадників груші від грушевого галового кліща в Лісостепу України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 1935
Скачать документ

Реферат на тему:

Сучасна технологія захисту розсадників груші від грушевого галового
кліща в Лісостепу України

Значної шкоди плодовим розсадникам завдає грушевий галовий кліщ
(кліщик). Цей небезпечний шкідник, поширений по всій Україні, пошкоджує
переважно грушу, іноді яблуню, горобину, айву, глід. Останнім часом
спостерігається значне збільшення шкодочинності кліщика, отож і назріла
потреба детального вивчення біологічних особливостей його розвитку та
розробки нових прийомів захисту від нього з урахуванням біоценотичних
вимог до агроценозу багаторічних насаджень.

У Мліївському розсаднику розроблено технологію вирощування садивного
матеріалу плодових культур способом безпересадкової культури та зимового
щеплення. Живці, які використовують як під час зимового щеплення, так і
в разі окультурення насіннєвих підщеп способом зеленого вічкування,
заготовляють у маточно-сортових (живцевих) садах. Саме з цих насаджень
заносяться сисні членистоногі на поле розсадника, в тому числі й
грушевий галовий кліщ.

Завдяки дослідженням, які ми проводили в дослідному господарстві
Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН упродовж
1996–2004 рр., встановлено, що грушевий галовий кліщ у регіоні
розвивається в трьох поколіннях і найбільшої шкоди завдає саджанцям
груші, якщо її вирощувати в контейнерах і на полях розсадника.

Запліднені самки перезимовують здебільшого (близько 90%) під першою
зовнішньою лускою бруньки. Вдавшись до обліку, ми встановили, що в одній
бруньці можуть зимувати від 140 до 250 особин шкідника (сорти зимового
строку достигання) та від 250 до 340 особин (сорти літнього строку
достигання), а інколи навіть близько 450 особин (сорт Любимиця Клаппа).
Спостереження свідчать, що ранні зниження температури повітря до
-22,0…29,3°С (грудень 1997, 1998 рр.) та до -24,5…26,0°С (січень 1997,
1999 рр.) істотно не впливали на стан перезимівлі особин шкідника,
виживало 71,4–95,3%.

Було встановлено, що в третій декаді квітня (1996–1999, 2000–2003 рр.) і
на початку першої декади травня (2004 р.) під час розпукування бруньок
(фаза зеленого конуса) за середньодобової температури повітря 9,5°С і
вище та середньої вологості повітря 70,6–81,2% самки переходять на
молоде листя й живляться клітинним соком, роблячи ходи в палісадній
паренхімі. Внаслідок пошкодження кліщиком на листі зверху з’являються
гали, що розміщені здебільшого вздовж основної жилки, а потім
поширюються на всю пластинку листка. Спочатку ці гали блідо-зелені,
потім вони буріють і всихають. Здебільшого під галами з нижнього боку
листка є отвори. Через них у здуття залазить кліщик і відкладає там
яйця, з яких виходять личинки. Сильно пошкоджене листя втрачає
життєздатність і всихає.

Результати досліджень свідчать, що пошкодження грушевим кліщем істотно
впливає на розвиток рослин у плодовому розсаднику. Так, приріст
саджанців груші другого року вирощування сортів Лимонна мліївська,
Новинка мліївська, Зимова мліївська в червні на необроблюваних ділянках
(без застосування пестицидів) знижувався на 21,2–27,2%, сортів Велика
літня і Платонівська — до 29,2–31,4%, а сорту Любимиця Клаппа —
близько 35,6% .

Було встановлено, що в розсаднику найбільше заселялися грушевим кліщиком
саджанці груші сортів Любимиця Клаппа, Мліївська рання, Велика літня,
Корсунська, Лимонна, Вікторія, Добра Луїза, Платонівська. Дещо менше
були заселені рослини сортів Бере Арданпон, Жозефіна Мехельнська, Кюре,
Бере київська, Зимова мліївська, Зеленка мліївська, Новинка мліївська,
Чарівниця, Оксамит, Золотиста мліївська, Райдуга.

За нашими спостереженнями, самка шкідника починає відкладати перші яйця
в другій-третій декадах квітня у ще не повністю розкриті здуті бруньки,
а вже 15–20 травня закінчується розвиток першого покоління, і молоді
самки починають відкладати яйця, розміщуючи їх у різні заглиблення на
поверхні листя, що дає початок розвитку другого покоління. Самки другого
покоління з’являються на початку (1998 р.) чи в другій-третій декадах
червня (1996–1999, 2000–2004 рр.) і відкладають яйця, даючи початок
розвитку третього покоління. Встановлено, що високі температури повітря
вегетаційних періодів 1996–2003 рр. (29,8…38,1°С) прискорювали
розвиток поколінь, і дорослі особини з’являлися вже 5–20 липня.

gdey

ояви переселялися в бруньки, що формувались, і там залишалися зимувати.

Встановлено, що міграція кліщів із листя в бруньки тривала понад місяць:
від кінця червня (1997, 2000 рр.) і початку липня (1996, 1998, 1999,
2002, 2003 рр.) до кінця липня (1997, 1999, 2001 рр.) і навіть до
половини серпня (1996, 1998, 2004 рр.).

Спеціальними дрібноділянковими дослідами було встановлено, що
застосування препаратів із сучасного арсеналу акарицидів (Неорон, 50%
к.е., 2,5 л/га; Санмайт, 20% з.п., 0,8 кг/га) є малоефективним.
Вочевидь, це пов’язано з біологічними особливостями розвитку виду
(личинки та самки все життя перебувають у палісадній паренхімі листя і
під лусками в бруньках) та тривалим і розтягнутим періодом міграції
кліщів із листя в бруньки.

Отже, найефективнішим заходом, спрямованим на зниження чисельності
грушевого галового кліща в полях розсадника, є оздоровлення підщепного
матеріалу, взятого з маточних насаджень.

Нашу увагу привернув біологічний препарат Актофіт, 0,2% к.е., який
успішно використовують для внутрішньотканинних ін’єкцій, водночас він є
інсектоакарицидом нового покоління з контактно-кишковою і нейротоксичною
дією на основі аверміктинового гриба Streptomyces avermicties. Крім
біологічно активних компонентів — продуктів життєдіяльності грунтових
грибків, — в інсектициді є амінокислоти, вітаміни. Ці компоненти
відіграють роль природних біостимуляторів росту рослин.

У 1998–2004 рр. ми проводили дослідження із знезараження зелених живців
груші від грушевого галового кліща за допомогою біопрепарату Актофіт,
0,2% к.е.

Облік шкідника проводили за прийнятими методиками. Для цього на живцях
(у бруньках) підраховували кількість особин (самок) шкідника за один
день до обробки і на десятий день після неї з допомогою мікроскопа і
препарувальної голки. Кількість живців — 10 шт. Кількість облікових
бруньок – 50 шт. Після обробки живців заносили в прохолодне приміщення і
занурювали у відро з водою. Ефективність дії препаратів визначали за
формулою Аббота.

Приживання вічок визначали через місяць після проведення операції.

Доглядали за рослинами згідно із загальноприйнятою технологією
вирощування саджанців. Кількість облікових саджанців — 100 шт.
Повторність чотириразова. Живці сорту Велика літня, підщепа —
вегетативна айва А.

Оздоровлювали зелені живці так: у пластмасовому посуді готували робочий
розчин Актофіту, 0,2% к.е., у рекомендованій концентрації (0,4–0,5%).
Туди опускали повільно у вертикальному положенні заготовлені живці. При
цьому стежили, щоб рівень робочої рідини був таким, аби вони не
торкались один одного. Живці в робочому розчині витримували 10, 20, 30
хв, потім виймали їх, даючи змогу рідині стекти (робочий розчин у такому
положенні обтікає вічко і луски бруньок, покриваючи там самок фітофага).
Після цього, розклавши живці вертикально на певній відстані один від
одного, просушували їх за кімнатної температури не менше 2–3 годин.
Знезаражені живці використовували для щеплення протягом 2–3 днів.

Проведені дослідження засвідчили, що препарат Актофіт, 0,2% к.е., в
0,4–0,5% концентраціях високоефективний проти грушевого галового кліща —
91,2–97,6%. Порівняно з обробкою препаратами Неорон, 50%, к.е., і
Санмайт, 20% з.п., приживання вічок після обробки зелених живців
0,4–0,5% препаратом Актофіт, 0,2% к.е., було вищим на 33,5–47,3%.
Фітотоксичної дії препарату не спостерігалося. Використання цього
біологічного препарату, що має м’які санітарно-гігієнічні та екологічні
характеристики, повністю виключає шкідливу дію на робочий персонал, який
виконує технологічні операції для одержання саджанців способом літнього
вічкування. Крім того, таке оздоровлення саджанців груші від грушевого
галового кліща дає змогу уникнути не менше двох обприскувань проти
шкідника високотоксичними препаратами в першій половині вегетаційного
періоду. Завдяки цьому активізується робота корисних організмів у
агроценозі плодового розсадника, а також зменшується його шкідлива дія
на людину та навколишнє середовище.

Отже, для запобігання занесенню галового кліща з маточно-живцевих
насаджень груші на поле розсадника ефективним є знезараження зелених
живців 0,4% робочою концентрацією препарату Актофіт, 0,2% к.е., за
обробки їх протягом 30 хв або 0,5% робочою концентрацією препарату
впродовж 10 хв. Цей прийом можна рекомендувати розсадниківникам під час
проведення літнього щеплення способом вічкування.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020