UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАктивні операції банків (реферат)
АвторPetya
РозділГроші і кредит, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6948
Скачало1027
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ого позичкового рахунку. Банк має право стягнути

заборгованість за спеціальним позичковим рахунком у будь-який час без

попередження клієнта, але це повинно передбачатися кредитною угодою.

 

Контокорентний рахунок (поточний рахунок з овердрафтом) — це

активно-пасивний рахунок, на якому обліковуються всі операції банку з

клієнтом. На ньому відображають, з одного боку (за дебетом),

заборгованість перед банком і всі платежі з рахунку за дорученням

клієнта, а з іншого (за кредитом) — надходження коштів у банк від

клієнта у вигляді вкладів, повернення позик тощо. Контокорентний рахунок

поєднує в собі позичковий рахунок з поточним і може мати дебетове або

кредитове сальдо. Операції по ньому здійснюються за допомогою письмових

доручень власника рахунку.

 

Збереження основної суми боргу є одним із головних принципів, який

завжди повинен дотримуватися при проведенні банком позичкової операції.

Тому оцінка якості потенційного позичальника є одним з важливих етапів

процесу кредитування. При цьому найважливіше значення має встановлення

обґрунтованості кредиту. Ніякі додаткові заходи захисту не зможуть

запобігти кризовій ситуації, якщо позичка у своїй основі не є

обґрунтованою.

 

Одним з елементів оцінки кредитоспроможності є оцінка персональних

якостей потенційного позичальника. Тут увага банку повинна

зосереджуватися на таких моментах, як репутація, порядність і чесність,

професійна здатність, матеріальна забезпеченість, ставлення до своїх

зобов’язань перед іншими кредиторами і в минулому.

 

Необхідно ретельно вивчити фінансовий стан позичальника, ліквідність

його балансу, ефективність виробництва і використання основного й

оборотного капіталу. Для цього використовується бухгалтерська,

статистична і фінансова звітність позичальника, матеріали попередніх

перевірок на місці, прогнози фінансового стану клієнта протягом усього

періоду користування позичкою.

 

R

 

~

 

Ђ

 

Љ

 

Љ

 

9 надходжень, доходу, прибуток від реалізації об’єкта, що

прокредитований. Але будь-яка кредитна операція пов’язана з певним

ризиком, з тим, що позичальник не зможе забезпечити достатню суму

цільових грошових надходжень, доходів і тому не зможе забезпечити

своєчасне повернення боргу. Для страхування цього ризику застосовуються

певні форми забезпечення боргу, тобто певні гарантії.

 

У банківській практиці використовуються два види джерел погашення

позичок — первинні і вторинні.

 

Для фінансово стабільних позичальників, які належать до першокласних

клієнтів банку, цілком достатньо закріпити в кредитній угоді первинного

джерела погашення позички у вигляді доходів позичальника. Але

першокласні клієнти не є домінуючими в загальній масі позичальників.

Тому в більшості випадків банки змушені застосовувати, поряд з

первинними, і вторинні (додаткові) джерела у формі захисту від

кредитного ризику, тобто вимагати від позичальників певного

забезпечення.

 

Згідно з чинним в Україні законодавством банки можуть використовувати

такі форми забезпечення позичок: застава, гарантія, перевідступлення

(цесія) на користь банку вимог і рахунків до третьої особи, іпотека,

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ