Реферат на тему:
Сучасний технічний рівень і тенденції розвитку дощувальної і поливальної
техніки
В Україні більша частина території за природною зволоженістю перебуває
у несприятливих для сільського господарства кліматичних умовах, тому
важливе місце в інтенсифікації виробництва сільськогосподарської
продукції посідає зрошення.
Зрошуване землеробство забезпечує гарантований урожай зернових і
кормових культур. Багаторічні дані свідчать, що врожайність на поливних
землях удвічі, а то й більше перевищує врожайність суходолу, а кормових
культур — втричі-вчетверо.
Ефективне ведення сільськогосподарського виробництва неможливе без
застосування зрошування, особливо в південних регіонах України з
посушливим кліматом і недостатньою кількістю опадів, у так званих
регіонах ризикованого землеробства, де без зрошення вирощувати високі
врожаї вкрай важко.
Південь України перебуває в зоні ризикованого землеробства, ця територія
за погодними умовами належить до найпосушливіших регіонів України.
Гідротермічний коефіцієнт кількості опадів, що випали, до випаровування
за вегетаційний період дорівнює 0,6–0,7, тоді як у зоні достатнього
зволоження — 1,0, а в зоні напівпустелі — 0,5.
Значний науковий і виробничий досвід свідчить, що найнадійнішим і
найдієвішим заходом боротьби з посухою є зрошення.
В Україні станом на 2006 р. було 2,3 млн га зрошуваних земель, у тому
числі в Херсонській області — 425,6 тис. га, що становить 22% наявних
сільськогосподарських угідь. З них у проектному режимі використовують
275 тис. гектарів.
Скорочення бюджетного фінансування вплинуло на всі види
водогосподарської діяльності, повністю припинився капітальний ремонт
меліоративних фондів, погіршився технічний стан міжгосподарської та
внутрішньогосподарської мереж, головних магістральних каналів і споруд
на них.
Нині розвиток зрошуваного землеробства гальмується внаслідок погіршення
стану меліоративних мереж і споруд, а також через спрацювання і
недостатню кількість дощувальної і поливальної техніки та брак сучасної
техніки для зрошення.
Так, за останні десять років парк дощувальних машин скоротився більш як
удвічі. До того ж, переважна кількість цієї техніки відпрацювала свій
нормативний строк і потребує заміни, ремонту, доукомплектації. Таких
машин, як ДМ “Дніпро”, ДМ “Кубань”, лишилося буквально одиниці.
Кількість дощувальних агрегатів ДДА-100МА скоротилася вчетверо-вп’ятеро,
дощувальних машин “Фрегат” стало менше в півтора рази. Це при тому, що
такі машини, як “Фрегат”, “Дніпро”, ДДА-100МА виробляли в Україні.
Стратегія розвитку сільського господарства в Україні має визначити
оптимальне технологічне й технічне забезпечення вирощування зернових і
кормових культур з орієнтацією на вітчизняне виробництво дощувальної
техніки та з урахуванням тенденцій розвитку її в світі.
Стратегія перспективної дощувальної техніки має грунтуватися на таких
основних принципах:
– підвищення рівня використання земельних ресурсів завдяки впровадженню
самохідних фронтальних дощувальних машин із забором води з закритих
зрошувачів;
– зменшення капіталовкладень завдяки багатофункціональному використанню
розподільної мережі й дощувальної техніки, оптимізації параметрів
модулів зрошення на основі мінімізації енергетичних і матеріальних
ресурсів;
– багатофакторна оптимізація режимів зрошення за заданою нормою прибутку
і з урахуванням агротехнічних показників дощувальних машин, які
гарантують екологічну безпеку грунту;
– системний підхід під час проектування, експлуатації зрошувальних
систем і розробки нових засобів зрошення, уніфікація збірних одиниць
техніки, які утворюють типові поливні модулі.
У сучасному сільгоспвиробництві існує багато видів поливання та
зрошення. Вони різняться між собою принципом застосування залежно від
вирощування рослин, вартістю, затратами водних та енергетичних ресурсів.
Раціональне використання води істотно зменшує вартість і підвищує якість
вирощуваних продуктів харчування. За оцінками фахівців, близько 80%
усього водопостачання чи водовикористання на планеті припадає на
сільськогосподарські потреби. Великої шкоди завдають водним ресурсам. Їх
використовують швидкоплинно та безвідновно. Отже, розробка ефективних
технологій зрошування набуває неабиякого значення. Існують такі системи
зрошування: канально-міжрядні, кругові, краплинні, барабанного типу,
фронтальні. Кожна з них має свої переваги й недоліки, але всі вони мають
право на існування, якщо не завдають шкоди природі.
Канально-міжрядні системи — це найдешевший метод, який не потребує
великих капіталовкладень. Водночас за такого методу зрошування
витрачається величезна кількість води, а грунт слід обробляти у кілька
етапів (зокрема, очищати від залишків попередньої культури, готувати
міжряддя для потоків води). Крім того, канально-міжрядний метод не
придатний для грунтів із великим вмістом піску, а ще він спричинює
підвищення концентрації солей у грунті.
Кругові системи почали використовувати з половини 60-х років минулого
сторіччя. Цей метод придатний для зрошування кукурудзи, виляску, овочів
і дерев, що ростуть на рівних і рельєфних полях. Нині це найефективніший
метод зрошування.
В Україні було проведено випробування дощувальної широкозахватної машини
кругової дії Valley, виробництва фірми Valmont Irrigation, США.
Забір води здійснюється із закритої зрошувальної мережі. Машина
електрифікована, поливання здійснює в автоматичному режимі. Живлення
мотор-редукторів приводу опорних візків — від дизель-генератора. Ширина
захвату — 485 м, витрати води — 105 л/секунду.
Машину можна використовувати в системі дощувальних машин “Фрегат”, у
тому числі низьконапірних модифікацій.
Краплинні системи використовують із 1917 року. За такого способу
поливання вода потрапляє прямо в кореневу систему, туди, де волога
найпотрібніша. Вода подається під низьким тиском через дрібні форсунки,
які розміщені по всій мережі пластмасових труб, укладених над поверхнею
зрошуваного поля. Цей метод успішно застосовують у посушливих регіонах
із лімітованим водопостачанням. Він придатний для вирощування овочів (а
також полуниці) на рельєфних площах. Водночас краплинні системи
потребують великих капіталовкладень і ретельного догляду за ними.
Системи краплинного зрошення, які пропонують зарубіжні фірми Netafim
(Ізраїль), Eurodrip (Греція), Siplast (Франція), набувають дедалі
більшого розвитку.
Фірми-виробники та їхні дилери здійснюють гідравлічні розрахунки,
геодезичну зйомку, складають проекти. Вони ж монтують обладнання систем
краплинного зрошення “під ключ”, а надалі здійснюють агротехнічний
супровід.
gd3n
ння здійснюються з допомогою комп’ютера.
На сьогодні в Херсонській області обслуговується 8000 га краплинним
зрошуванням і простежується тенденція до збільшення його використання.
Дедалі більшого застосування набувають системи крапельного зрошення на
вирощуванні овочевих культур, садів і виноградників. Здебільшого це
системи ізраїльського, грецького та італійського виробництва.
Барабанні системи використовують для зрошування переважно овочевих
культур. Цей метод доволі мобільний і не потребує великих трудозатрат,
що знижує собівартість продукції.
Активно ввозять в Україну і шланго-барабанні машини. Це дощувальна
установка шланго-барабанного типу GЗD-100J 270 Indofoglia SRI (Італія),
дощувальна установка шланго-барабанного типу OPTI RAIN 110 ТG 300 моделі
SТ5, фірма Irrimek S.R.L. (Італія), мобільна шланго-барабанна дощувальна
машина ШБДМ-15/80, виробництва ВАТ “Завод “Фрегат”, м. Первомайськ
Миколаївської області. Їхні переваги — висока мобільність, добра якість
створюваного дощу, високі експлуатаційно-технологічні показники. Але всі
вони малопродуктивні (обслуговувана площа зрошення — до 30–35 га).
Залежно від довжини й діаметра шланга, витрати води за цими машинами
коливаються в межах 1,5–41 л/с за тиску 0,35-1,3 МПа.
Але попри великий типорозмір вибору шланго-барабанних машин, які
пропонують зарубіжні виробники, господарства вибирають потрібну машину,
зважаючи на можливості зрошувальних мереж і площ зрошування.
Фронтальні (лінійні) системи з’явилися в 50-ті роки минулого століття.
Вони складаються з малих секцій трубопроводу з розпилювачами на кінцях,
встановлених на вертикальних трубах. Фронтальні системи забирають перед
новим урожаєм. Іноді працівники буксують їх від поля до поля.
Вдосконалені конструкції систем мають осі для коліс. Цей метод
зрошування доволі трудомісткий, оскільки систему потрібно пересувати
щогодини. Фронтальні системи зрошування можна застосовувати тільки для
низькорослих культур.
У 2005–2006 рр. у Херсонській і Миколаївській областях в мережі
дощувальних машин “Дніпро” було змонтовано дві модифікації дощувальних
машин Ваuег Сепtегlіпег 168 СLS, Австрія. Ширина захвату машин — 342 і
502,5 метра.
Ці широкозахватні електрифіковані машини здійснюють поливання
фронтально, в русі, із забиранням води від гідрантів гнучким
поліетиленовим шлангом. Процес поливання повністю автоматизовано.
У 2006 році було проведено випробування дощувальної установки Моnostar
ВМS-100 (фірма Ваuег).
Ця машина є оптимальною альтернативою ДДА-100МА. Вона теж здійснює
поливання в русі з відбором води із зрошувальних тимчасових каналів, як
і ДДА-100МА.
Машина являє собою самопересувну дощувальну ферму, що спирається на два
опорні візки. Привод візків — електромеханічний. Живлення — від
дизель-генератора, встановленого на одному з візків. Основні технічні
параметри дощувальних агрегатів наведено в таблиці.
За результатами порівняльних випробувань Південноукраїнської філії
УкрНДІПВТ ім. Погорілого дощувальної установки Моnostar ВМS-100 і
дощувального агрегату ДДА-100Т, визначено, що вона має кращі якісні та
експлуатаційно-технологічні показники, оснащена автоматичною системою
керування та захисту, дешевша.
Продуктивність дощувальної установки ВМS-100 за годину змінного часу в
3,5 раза менша за продуктивність ДДА-100Т і дорівнює 0,18 га/год проти
0,63 га/год. Проте під час роботи дощувальної установки ВМS-100 один
оператор має можливість обслуговувати три машини, а тому затрати праці
під час обслуговування агрегату ДДА-100 вищі в 1,7 раза порівняно з
ВМS-100.
Ціна машини ВМS-100 нижча за ціну агрегату ДДА-100Т (269,64 тис. грн
проти 307,68 тис. грн). Але нижча продуктивність ВМS-100, порівняно з
ДДА-100, вплинула на збільшення прямих експлуатаційних витрат,
інвестиційних вкладень та інших витрат на дощувальну установку ВМS-100.
Все це позначилося на збільшенні сукупних річних витрат на ВМS-100
(89747 грн) порівняно з агрегатом ДДА-100 (61358 грн).
З урахуванням поліпшення якості поливання дощувальна установка ВМS-100
дала річний економічний ефект у розмірі 1473 гривні.
Машина має конструктивні недоліки, в тому числі з ергономічності. За
умови усунення конструктивних недоліків, поліпшення якісних показників
поливання, досягнення вищої продуктивності (збільшення витрат води та
ширини захвату) дощувальну установку Моnostar ВМS-100 можна буде активно
використовувати в зрошуваному землеробстві України. Нині фірма-виробник
уже працює в цьому напрямі.
Останнім часом провідні господарства України стали закуповувати й
ввозити зрошувальні машини зарубіжного виробництва. Здебільшого це
машини шланго-барабанного типу виробництва фірм Австрії (Ваuег) та
Італії (Іггіmес).
Тому на даномуетапі розвитку зрошуваного землеробства перед
господарствами постає питання вибору типу дощувальної машини, зважаючи
на її технічну характеристику, вартість, величину зрошуваної площі та на
вибір країни-виробника.
Аналізуючи тенденції розвитку дощувальних машин провідними закордонними
фірмами (Ваuег, Valmont Irrigation, RKD Irrigation), можна дійти до
наведених нижче висновків.
Машини виробляють, орієнтуючись на конкретного споживача. При цьому
провідні фірми виробляють як високопродуктивні широкозахватні машини,
так і малопродуктивні шланго-барабанні.
Широкозахватні електрифіковані машини випускають різних типів:
фронтальні й кругові, стаціонарні й пересувні, із забиранням води із
закритої і відкритої мереж, для малих за площею полів (до 30 га) і для
великих (до 500 га).
Залежно від бажань замовника, вони оснащені різноманітними блоками
керування — від стандартних до повністю комп’ютеризованих.
Останнім часом такі фірми, як Ваuеr, Valmont Irrigation, розробили
системи групової роботи машин із керуванням із базових станцій, які
дають можливість контролювати від 1 до 100 дощувальних установок,
виносні панелі керування, керування з мобільного телефона.
Сучасні дощувальні машини мають можливість зрошувати поля складних
конфігурацій — це так звані кутові системи, системи іподромного типу.
Аналізуючи розвиток виробництва зрошувальної техніки в Україні та світі,
можна підсумувати: випуск вітчизняної зрошувальної техніки практично
припинено, не розробляють і нових машин. Однак потреба в зрошенні існує,
і вона надзвичайно гостра.
Світовий ринок пропонує найрізноманітнішу дощувальну техніку, але,
зважаючи на економічний стан українських сільгоспвиробників, придбання
такої техніки обмежене.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
