UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоходження грошей. Роль держави у творенні грошей (реферат)
АвторPetya
РозділГроші і кредит, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11417
Скачало1962
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

суб’єктів ринку щодо обміну

споживними вартостями не збігалися. Наприклад, власник шкур овець хотів

виміняти на них зерно, але власнику зерна потрібна була сокира. Добре,

якщо власник останньої мав потребу в шкурах овець, тоді обмін міг

відбутися. Інакше всі троє нічого не могли придбати і поверталися з

ринку зі своїми товарами.

 

Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед продуктів, котрі

обмінюються на ринку, є такий, попит на який найбільший, тобто він має

найвищу споживну вартість. Цей продукт завжди можна легко обміняти на

необхідне в даний момент благо. Припустимо, що таким продуктом у даній

місцевості є сіль. Якщо вона виявиться в місці обміну, то власник овечих

шкур відразу обміняє їх на сіль, за яку потім виміняє необхідне йому

зерно прямо чи опосередковано: спочатку — сокиру, а за неї — зерно.

 

У цьому випадку сіль для власника шкур є не просто споживною вартістю, а

засобом обміну, тобто виконує найпростішу функцію грошей. З розвитком і

ускладненням обміну такі продукти стають дедалі бажанішими для учасників

обміну. Їх починають приймати всі в обмін на звичайні продукти, а відтак

вони поступово набувають нової споживної вартості — властивості бути

загальним товарним еквівалентом. В окремих місцевостях, де з глибокої

давнини відбувався обмін, поступово виділялися свої товари на роль

загального еквівалента. У такій ролі в різних народів виступали худоба,

хутра, сіль, зерно, черепашки, метали та ін.

 

Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквівалента

означало, власне, появу грошей в їх найпростішому вигляді. Вони вже

могли виконувати висхідні, базові грошові функції — засобу вимірювання

вартості та засобу обігу. Ці функції були першими в історії розвитку

грошей. Їх одночасне виконання перетворило звичайний товар в якісно інше

явище — гроші. Проте на цій примітивній формі розвиток грошей не

зупинився.

 

У міру розвитку товарного виробництва, зростання продуктивності

суспільної праці, ускладнення та розширення територіальних меж обміну

ринок неухильно посилював вимоги до грошового товару. Зокрема

посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і

відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей,

високої питомої вартості та здатності тривалий час утримувати її на

незмінному рівні та ін. Формування перелічених вимог привело спочатку до

заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої

необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли,

черепашки, хутра тощо), а потім цих останніх — кусочками металів,

спочатку звичайних (залізо, мідь), а потім — благородних (срібло,

золото).

 

Потреби ринку в забезпеченні ефективного обміну та його вимоги до грошей

поступово набули настільки важливого значення, що відбулося розмежування

природної споживної вартості грошового товару — його здатності

задовольняти певну потребу людини і його специфічної споживної вартості

як грошей — здатності задовольняти потреби ринку в засобах обігу,

зберігання вартості тощо. У цій ролі грошовий товар набув здатності

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ