UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТехнологія вирощування ріпаку (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4287
Скачало482
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Технологія вирощування ріпаку

 

Ріпак — цінна олійна та кормова культура. Насіння ріпаку містить 38–50%

олії, 16–29 білка, 6–7% клітковини. Ріпакову олію використовують у

харчовій, хімічній, медичній, парфумерній та військовій промисловості,

сільському господарстві, а також для отримання екологічно чистого

пального (біодизелю). Площі під цією культурою щороку збільшуються, а

під урожай 2008 р. було засіяно близько 1,6 млн га (рисунок).

 

За даними Держкомстату України, середня врожайність ріпаку по країні з

2005 по 2008 р. сягала відповідно 12,1; 14,6 і 15,7; за попередніми

даними, — близько 21 ц/га. За даними вчених, фінансові витрати на

вирощування ріпаку покриваються за врожайності 11–15 ц/га (І. Войтов, М.

Бобро, Ю. Красиловець та ін., 2006 р.).

 

Проте щорічне збільшення площ під культурою, спрощення та недотримання

технології вирощування, строків сівби, агротехніки й сівозміни,

впровадження нерайонованих сортів і гібридів, зокрема іноземної

селекції, сприяло масовому поширенню хвороб і шкідників, які спричиняють

недобір урожаю подекуди до 30–40, і погіршення якості насіння (В.

Пересипкін, 1990 р., Я. Бардин, 2000 р.).

 

Живлення шкідників і розвиток хвороб на рослинах ріпаку призводять до

зменшення асиміляційної поверхні листків, пошкодження квіток, насіння,

через що втрачаються товарні й посівні якості. Внаслідок пошкодження

коренів і стебел, рослини можуть загинути.

 

Серед комах-фітофагів найпоширенішими і найшкодочиннішими для ріпаку є

хрестоцвіті блішки; ріпакові квіткоїд, пильщик, листоїд; насіннєвий і

хрестоцвітий стеблові прихованохоботники, а також капустяна совка,

білани, капустяні попелиця та клопи. Із хвороб це — бактеріоз коренів,

пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, біла й сіра гнилі тощо.

 

Найнебезпечнішими, передусім у південних областях, для сходів озимого та

ярого ріпаку та рано навесні (після відновлення вегетації озимого) є

жуки хрестоцвітих блішок. Вони вигризають ямки на сім’ядолях, молодих

листках, можуть знищити точку росту, що призведе до загибелі рослини.

Активність і шкодочинність блішок зростають у спекотну посушливу погоду.

Личинки фітофага доволі безпечні: живляться дрібними корінцями

хрестоцвітих рослин.

 

Рано навесні скрізь активізуються жуки ріпакового квіткоїда, які спершу

харчуються на квітках різноманітних трав і дерев, а далі, з появою

квіток на ріпаку, заселяють і пошкоджують їх, через що вони опадають.

Личинки живляться пилком і за незначної чисельності на врожай насіння не

впливають. Але якщо на одній квітці оселяються три й більше личинки, то

втрати врожаю можуть бути істотними. За холодної і дощової весни

шкодочинність квіткоїда незначна.

 

Ріпаковий пильщик поширений скрізь, проте найбільшої шкоди він завдає в

центральних областях. Щільність і шкодочинність комахи істотно

збільшуються, якщо під час льоту та відкладання яєць тепло й сонячно. За

прохолодної та дощової погоди пильщики не літають, а в разі затяжної

негоди вони можуть загинути, не відклавши яєць. Несправжні гусениці

фітофага знищують листки повністю, залишаючи лише центральну жилку.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ