UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1602
Скачало195
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі

 

Одним із важливих шляхів підвищення ефективності продуктивного

використання азоту в організмі сільськогосподарських тварин, у тому

числі білкового, є науково обґрунтоване співвідношення в раціонах між

сумою лужних (Nа+, К+, Са++, Мg++) і сумою кислотних (Сi-, S=, Р=)

мінеральних грам-еквівалентів, яке в раціонах жуйних трав, згідно з

існуючою нормою, повинне перебувати у межах 1,1–1,4, або (з розрахунку

на 1 к. од.) надлишок суми лужних над сумою кислотних мінеральних

грам-еквівалентів має бути 0,3-0,4, оскільки за такого їх співвідношення

показники кислотно-лужної рівноваги тварин перебувають у межах

фізіологічної норми, а азот засвоюється на оптимальному рівні.

 

Разом з цим, як встановлено нашими дослідженнями, стан кислотно-лужної

рівноваги, а отже, й інтенсивність процесів продуктивного засвоєння

азоту в організмі тварин, зумовлюється не тільки співвідношенням між

сумою лужних і кислотних мінеральних грам-еквівалентів у раціонах, а й

значною мірою залежить від вмісту в них органічних кислотних

еквівалентів (вільних органічних кислот, не зв’язаних з лужними

мінеральними еквівалентами). Так, під час відгодівлі великої рогатої

худоби на раціонах з кислим жомом і силосом, особливо в разі тривалого

їх згодовування та низької якості, величина рН і концентрація

бікарбонатів (лужних резервів) у крові та тканинах організму істотно

знижуються. При цьому показники кислотно-лужної рівноваги зміщуються

убік ацидозу, і тварини, як правило, перебувають у стані компенсованих

його форм, коли за фізіологічно-нормальних значень величини рН

концентрація бікарбонатів у тканинах нижча за норму, а інколи — і в

стані некомпенсованих його форм, коли в крові і тканинах одночасно

знижуються нижче фізіологічної норми як концентрація бікарбонатів, так і

величина рН, а засвоєння азоту в організмі тварин при цьому різко

погіршується, що негативно впливає на їхню продуктивність. Пояснюється

це, з одного боку, зниженням інтенсивності протікання реакцій фіксації

азоту в процесах біосинтезу, а з іншого, посиленням процесів

дезамінування і дезамідування в тканинах та зростанням вимивання азоту з

організму з сечею (насамперед амонійного) на нейтралізацію кислих

продуктів обміну, оскільки резерви лужних мінеральних еквівалентів в

організмі при цьому знижуються.

 

Тому одним із ефективних шляхів посилення процесів засвоєння азоту, в

тому числі небілкових його форм, в організмі великої рогатої худоби та

підвищення її м’ясної продуктивності на раціонах з кислотними

властивостями (силосні, жомові, висококонцентратні) є введення до

їхнього складу лужних мінеральних еквівалентів, передусім катіону Na+,

як одного з найактивніших лужних еквівалентів міжклітинного середовища,

вміст якого у рослинних кормах, як правило, недостатній. Досягається це

згодовуванням тваринам мінеральних кормових добавок з лужними

властивостями, насамперед буферних солей натрію (NaНСО3 — харчова сода

та бікарбонат — карбонатний продукт, що є побічним продуктом содового

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ