UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрансформація технологій у рослинництві (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1488
Скачало251
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Трансформація технологій у рослинництві

 

У XX столітті можна виділити три етапи удосконалення технологій

вирощування сільгоспкультур. У 30–50-х рр., завдяки механізації процесів

вирощування зернових, вдалося повністю позбутися важкої ручної праці,

особливо під час збирання врожаю. Для багатьох культур було створено

індустріальні технології вирощування (наприклад, льону-довгунцю).

Негативним явищем цього етапу стало надмірне ущільнення грунту важкими

агрегатами.

 

Характерною особливістю 50–60-х рр. стало широке використання

мінеральних добрив. Це дало змогу перейти до інтенсивного виробництва

сільськогосподарської продукції. Завдяки застосуванню добрив,

урожайність зросла на 30-60%. Баланс поживних речовин у грунті стали

підтримувати за допомогою виготовлених у промисловий спосіб

агрохімікатів.

 

Починаючи з 60-х років, до мінеральних добрив долучаються пестициди, за

допомогою яких почали захищати посіви основних культур від бур’янів,

хвороб, шкідників, вилягання тощо. Все це забезпечило значну прибавку

врожаю. Якщо в 1900–1930 рр. урожайність зернових в Європі становила

лише 20 ц/га, то в 1970–1980 рр. вона досягала 60–70 ц/га. І найбільша

частка у її прибавці належить саме хімізації. На початку 80-х такі

технології почали називати інтенсивними. Інтенсивні технології

характеризуються найвищим рівнем внесення мінеральних добрив і

пестицидів. Вони забезпечують найбільший рівень урожайності.

 

Останніми роками в світі набуває поширення пряма сівба по стерні чи

дернині без будь-якого механічного обробітку грунту, за винятком

формування мілких борозенок (щілин) для висівання насіння. Цей спосіб

має ще назву нульового, або хімічного, обробітку грунту. Відмовитись від

головного впродовж 6000 років елемента технології — знищення бур’янів за

допомогою розпушення грунту — стало можливим завдяки гербіцидам. По

суті, в цій технології всі агротехнічні заходи, крім сівби і збирання,

замінено хімічними. Необхідно витримати такі компоненти нульової

технології: після збирання попередника, замість механічного обробітку

грунту, внести гербіцид суцільної дії і в оптимальні строки висіяти

культуру стерньовою сівалкою.

 

На перший погляд, нульова технологія зводиться до трьох операцій:

внесення гербіциду, висівання, збирання. Але аналіз типової операційної

технології вирощування озимої пшениці за допомогою сівалки Grеаt Рlаіns

для одержання всього 40 ц/га зерна показує, що в такому разі слід

застосовувати вісім агрохімікатів. Тому економія коштів на основному

обробітку грунту перекриється затратами на додаткові агрохімікати,

особливо якщо не дотримуватися сівозміни.

 

На наш погляд, перехід до нульового обробітку — це не “технологічний

прорив” у науці, не стрибок на вищий рівень знань і технологій, а

всього-навсього тимчасовий вихід з критичної ситуації.

 

Нульові технології мають певну ваду: відсутність оранки може зменшити

глибину верхнього шару грунту і глибину проникнення коренів рослин. Якщо

корені не можуть проникнути і оживити глибші шари грунту, то потенціал

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ