UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТритикале у весняній ланці зеленого конвеєра господарств (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1132
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Тритикале у весняній ланці зеленого конвеєра господарств

 

???????????их насінин для тритикале і жита. Об‘єктами досліджень були:

сорти тритикале — АДМ 3/5, АДМ 9, АД 52, Поліський 4, Поліський 7,

Мально, Ягуар, АД 15, АД 44, АД 45, АДП 2 та озима пшениця сорту Мирич і

озиме жито Саратівське 6. Результати проведених досліджень показали

залежність інтенсивності нарощування зеленої маси за етапами

органогенезу як від видового та сортового складу, так і від технології

вирощування та скоростиглості культури. Встановлено, що на IV етапі

органогенезу найбільшу вегетативну масу (110 ц/га) сформував сорт

озимого жита Саратівське 6. Досліджувані сорти тритикале були різними за

інтенсивністю формування зеленої маси. Тритикале Амфідиплоїд 3/5 — це

сорт селекції Інституту рослинництва ім. Юр’єва УААН, порівняно не

новий, проте його й досьогодні вважають еталоном щодо зимостійкості і

одним із перших, що після озимого жита відновлює вегетацію. Різниця в

настанні фази початку виходу в трубку порівняно з озимим житом становила

лише 2—3 дні, і він виявився серед досліджуваних сортів тритикале не

лише ранньостиглим, а й найбільш високоврожайним (86,1 ц/га). На даному

етапі органогенезу — це культура, яка за всіма показниками доповнює

озиме жито. У процесі досліджень важливо було виявити сорти тритикале,

які за темпами нарощування зеленої маси збігалися б з озимою пшеницею.

Встановлено, що майже одночасно з озимою пшеницею настала укісна

стиглість таких сортів, як АД 15, Ягуар та Мально. Сорти АД 15, АД 44,

АД 45, Мально, Поліський 4 формували вегетативну масу в межах

70,0—80,1ц/га. Найменшу вегетативну масу на четвертому етапі

органогенезу формували сорти АДМ 9 та Ягуар (відповідно, 43,2 і 45,1

ц/га). Посіви озимої пшениці сорту Мирич, так само як і жито, взяті за

контроль, щодо формування зеленої маси займали проміжне положення серед

сортів тритикале (65,3 ц/га). Культури вирощували за інтенсивною базовою

технологією, яка передбачала, окрім основного внесення добрив,

підживлення азотними добривами за етапами органогенезу. Підживлення,

проведене на IV етапі органогенезу азотними добривами в дозі 60 кг/га

д.р., забезпечило інтенсивне наростання зеленої маси всіх сортів та

культур. На VI етапі органогенезу (початок колосіння — колосіння)

вегетативна маса озимого жита становила 430 ц/га, що майже в 4 рази

більше, ніж на попередньому етапі. Сорти тритикале АДМ 9 та Ягуар, які

на VI етапі органогенезу мали найнижчу врожайність зеленої маси, за цей

період збільшили її в 5,7—6,2 раза, і вона становила 259–266 ц/га. Слід

зазначити, що сорт тритикале АД 3/5 і на IV етапі органогенезу

відзначився найбільшим наростанням вегетативної маси (340 ц/га) серед

сортів тритикале. На другому місці за формуванням вегетативної маси

виявився сорт АД 52 (325 ц/га) і дещо поступився йому сорт тритикале АД

15 (300 ц/га). Зазначений VI етап органогенезу — це фактично період

укісної стиглості культур. Озима пшениця на цьому етапі формувала меншу

вегетативну масу (183 ц/га) порівняно з усіма сортами тритикале.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ