UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУдобрення соломою (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1544
Скачало214
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Удобрення соломою

 

У ХХ столітті вміст гумусу в українських чорноземах зменшився

наполовину. Родючість грунту, яка формувалася тисячоліттями, було

зруйновано і втрачено за неповних 100 років. Запобігти подальшому

виснаженню грунту можна за умови бездефіцитного балансу гумусу. Тобто та

частина органіки й елементів живлення, яку використовують для формування

врожаю сільськогосподарських культур, повинна повертатися в грунт у

вигляді пожнивних решток, побічної продукції, органічних та мінеральних

добрив.

 

Згідно з даними наукових установ, для забезпечення бездефіцитного

балансу гумусу за насичення зернобурякової сівозміни просапними

культурами до 28% та наявності в ній поля багаторічних трав потрібно

вносити на кожний гектар сівозмінної площі 8–10 т/га гною і 120 кг/га

д.р. мінеральних добрив. Якщо поля багаторічних трав немає, норму гною

треба збільшувати на 2–3 т/га.

 

В інтенсивних сівозмінах, насичених на 50% просапними культурами, для

виходу на бездефіцитний баланс гумусу слід вносити 10–14 т/га гною за

наявності поля багаторічних бобових трав, та 14–17 т/га — без такого

поля.

 

У 90-х роках минулого століття рівень унесення мінеральних і органічних

добрив катастрофічно знизився (табл.1).

 

Слідом за Європою останніми роками в США і Канаді посилюється тенденція

до біологізації рослинництва (починаючи з удосконалення сівозміни, в яку

включають трави і бобові культури). Якщо сівозміна надто спрощена і

вузькоспеціалізована, до неї включають у максимальному обсязі проміжні й

сидеральні посіви, які поліпшують плодозмінність у чергуванні та

фітосанітарний стан посівів основної культури.

 

Розширення площ під зерновими культурами призвело до збільшення

виробництва соломи. Раніше її майже повністю використовували як корм.

Скорочення поголів’я худоби, перехід до технологій інтенсивної

відгодівлі, в раціонах якої соломи немає або вона становить незначний

відсоток, дає можливість широко використовувати її для інших цілей.

Зокрема, одним із важливих шляхів повернення органіки в грунт може стати

удобрення соломою полів.

 

Солома є енергетичним матеріалом для культурного грунтотворення і

повинна бути загорнута в грунт. Це дає змогу замкнути малий біологічний

кругообіг речовин, який було розімкнено за систематичного відчуження

більшої частини біологічної продукції рослин. Унесення соломи збільшує

вміст гумусу, поліпшує структуру грунту, знижує схильність до ерозії,

стимулює процес азотфіксації. Вона є джерелом живлення для грунтових

мікроорганізмів, без яких доступність окремих елементів живлення була б

обмежена. Поліпшуються також водний і повітряний режими та вбирна

здатність грунту.

 

Механічний аспект

 

Удобрення соломою не є простим агрозаходом. Для того, щоб вона стала

по-справжньому цінним органічним добривом, а не наповнювачем, який

заважає обробітку грунту, солома має якнайшвидше розкладатися. На жаль,

у більшості випадків удобрення нею проводять із грубими технологічними

порушеннями. Зокрема, її подрібнюють і залишають надовго на поверхні

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ