Реферат на тему:
Українські цукор та кордон: митно-тарифне регулювання
експортно-імпортних операцій з цукром України
У даній статті торкнемося окремих проблем, пов’язаних з питанням “Чи
сприяє розвитку цукробурякового виробництва в Україні митно-тарифне
регулювання зовнішньоекономічної діяльності з цукром?”
У сезоні’2008 очікується виробництво близько 1,5 млн т бурякового цукру
в Україні з вітчизняної сировини (1,9 млн т — у 2007 та 2,6 млн т — у
2006 р.). Основною причиною зменшення виробництва цукру є скорочення
площ посівів буряків на 30% (до 400 тис.га за зібраної в 2007 р. площі
577 тис.га).
До того ж, Україна як член СОТ взяла на себе зобов’язання імпортувати
260 тис. т цукру-сирцю із тростини. За виходу 96% це дорівнює 250 тис. т
цукру білого. Верховною Радою України прийнято Закон України “Про
встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю із
тростини” від 30 листопада 2006 р. № 404-V, яким і передбачено ввезення
вказаного обсягу тростинного цукру-сирцю за пільгової ставки ввізного
мита 2% митної вартості. На 2009–2010 рр. Міністерство економіки України
пропонує встановити квоту на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини
зі ставкою мита 2% митної вартості на рівні: 2009 р. — 263,9; 2010 р. —
267,8 тис.т. Національна асоціація цукровиків України “Укрцукор”
прогнозує значне погіршення стану галузі за ввезення в країну
цукру-сирцю відповідно до узятих Україною перед Світовою організацією
торгівлі зобов’язань, тому що бурякове виробництво об’єктивно
неконкурентоспроможне, порівняно з тростинним, через природно вищу
собівартість. За розрахунками асоціації, у разі ввезення в Україну
цукру-сирцю в обсязі 260 тис.т в країні закриється 20–22 цукрових заводи
середньої потужності, виробництво цукрових буряків зменшиться більш ніж
на 2 млн т, Державний бюджет недоотримає більше 700 млн гривень.
Слід відмітити, що ввезення обсягу цукру (близько 200–300 тис. т) на
пільгових умовах — звичне явище для України (табл.1).
За імпортних поставок цукру-сирцю на загальних засадах ставка ввізного
мита становить 50% митної вартості, але не менше 0,3 євро за 1 кілограм.
Якщо розглядати сирець як додаткову сировину для вітчизняних цукрових
заводів у бурякове міжсезоння і на фоні їхньої недозавантаженості навіть
у сезон переробки солодких коренеплодів, то імпорт сирцю на пільгових
умовах — це бажана підмога для українських цукроварень у частині
сировинного забезпечення та зайнятості персоналу. Але “осідання” цукру,
отриманого із сирцю, природно дешевшого за буряковий, на внутрішньому
ринку — це “заслонка” для розвитку цукробуряківництва, а отже, — і
сегменту на 100% вітчизняної цукрової промисловості.
Для більшої повноти характеристики митно-тарифного регулювання поставок
сировини для виробництва цукру в Україні та наслідків запровадження мита
того чи іншого рівня зазначимо таке.
Бурякопостачальницький сезон для українських цукрових заводів 2005 р.
відзначився характерним особливим явищем: швидкопсувна сировина —
цукрові буряки — на переробні підприємства України поставлялась також
із-за кордону. В 2005 р., за даними Держкомстату, в Україну було
імпортовано 108,6 тис. т солодких коренеплодів. Завезли цей обсяг
буряків із Білорусі (67,3 тис. т), Польщі (21,4 тис. т) і навіть із
Литви (20 тис. т). У 2006 р. було ввезено в Україну з ближнього
зарубіжжя 24,9 тис. т цукрових буряків. У 2007 р. було імпортовано 18,6
тис. т солодких коренеплодів: 15,7тис. т із Литви та 2,9 — із Польщі.
Вирішальну провокуючу роль у цьому процесі в умовах загального дефіциту
цукрової сировини зіграло зниження (Закон України “Про внесення змін до
деяких законів України” від 7 липня 2005 р., № 2775) ставки ввізного
мита на цукрові буряки з 30 до 20% митної вартості.
Яким же чином держава регулює перетин українського кордону уже готового
“білого золота”?
Спочатку — коротко про обсяг експорту-імпорту білого цукру України.
Цукор, задіяний в експортно-імпортних операціях країни, становив 1–2% (а
в 2007 р. і того менше) вітчизняного виробництва.
Експортні поставки цукру останніми рокам були незначними, наприклад, у
2007 р. становили лише 5,2 тис.т (рис. 1). Річ у тім, що експортне мито
на цукор в Україні не застосовується.
Поставки цукру в Україну за імпортом також невеликі (2007 р. — 12 тис.
т). Однією з причин цього є те, що імпортне мито на цукор було досить
високим і стабільним: з 2001 р. — 50% митної вартості, але не менше 0,3
євро/кілограм.
Розрахунки свідчать про недостатню ефективність установлених митних
тарифів на цукор з точки зору забезпечення захисту внутрішнього ринку.
Співставлення внутрішніх цін з цінами на цукор на Лондонській біржі з
урахуванням чинного мита в 50% митної вартості показало, що ціна на
Лондонській біржі за курсом долара США НБУ у сумі з митом в 2008 р. була
вищою за внутрішню ціну на умовах поставки EXW: на початку року — на 9%,
у березні — на 18%, напередодні вступу до СОТ на початку травня та зразу
ж після вступу (з моменту ратифікації Верховною Радою Протоколу про
вступ 16 травня 2008 р. та набуття повноправного членства в організації
через 30 днів) — на 14–15%, а в середині літа — на 10% (табл.2).
Невід’ємною частиною протоколу про вступ України до СОТ є графік
тарифних товарних зборів в Україні на 2008 р., згідно з яким Верховною
Радою встановлені ставки ввізних мит на продукцію і товари відповідно до
вказаних зобов’язань: депутати проголосували за прийняття в цілому
відповідного законопроекту № 2351–1. Нові ставки ввізного мита за
товарними групами 01–24 мають застосовуватись з 1 січня 2009 р. Так,
ввізне мито становитиме: на цукор — 50% митної вартості без нижньої межі
у євро (не менше 0,3 євро/кг, тобто відмінена комбінована форма мита),
на інші види цукру — 5% митної вартості замість ставки у єврообрахуванні
(0,3 євро/кг). Це фактично буде означати зменшення імпортних тарифів:
наприклад, за митної вартості цукру 350 дол. США/т мито в 50% митної
вартості становитиме 175 дол. США/т, або 850 грн/т; за середньої митної
вартості інших видів цукру 480 дол. США/т мито в 5% становитить 24 дол.
США, або 115 грн/т, а мито, рівне 0,3 євро/кг, дорівнює 300 євро/кг, або
понад 2300 грн/тонна.
Як протекціоністський захід для захисту внутрішнього ринку вітчизняної
продукції може бути застосоване додаткове спеціальне ввізне мито на
різні види цукру, що дозволяється СОТ за певних обмежувальних умов: в
розмірі не більше 1/3 рівня звичайної ставки та можливості виконання
встановлених правил розрахунку (за ціною CIF-порт імпортера за три
останні роки). Але навіть за наявності законного права на застосування
додаткового мита на цукор та цукор-сирець таке введення може відбутися
тільки на четвертий рік після вступу до СОТ. Крім того, оскільки, за
даними Департаменту статистики СОТ, внутрішнє виробництво цукру в
Україні становить близько 2 млн т у рік, Україна може не мати підстав
для встановлення додаткового мита за імпорту до 630 тис. т білого цукру,
оскільки, згідно з міжнародною практикою, без введення додаткового мита
завозиться не менше третини середнього річного виробництва білого цукру.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
