UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФактори динаміки видового складу шкідників у садах степової зони України (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1252
Скачало200
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Фактори динаміки видового складу шкідників у садах степової зони України

 

Які чинники впливають на динаміку видового складу шкідників у садах

степової зони України? Від правильної відповіді на це запитання залежить

обрання правильної тактики, і, відповідно, — ефективність захисних

заходів.

 

Фауна шкідливих членистоногих, що паразитують на плодових культурах,

почала формуватися ще в третинний період кайнозойської ери. Тоді плодові

насадження існували у формі дикорослих масивів, а впливу людини на їхній

ріст, відтворення й поширення не було. Надалі з появою перших

окультурених насаджень дерев, ріст і розвиток яких проходив під

контролем і впливом людини, видовий склад комах і кліщів став істотно

змінюватися. Передусім на цей процес впливали: застосування перших

примітивних заходів агротехніки, зміна видового складу дерев, вибір

оптимальних за врожайністю культур за різними грунтово-кліматичними

зонами та низка інших чинників.

 

Надалі (аж понині) вплив людини як у цілому на плодові насадження, так і

на фауну членистоногих постійно зростав і був пов’язаний із

удосконаленням технологій вирощування, із уведенням нових сортів, систем

обробітку грунту, поливання, із внесенням добрив, захистом від шкідників

і хвороб. Усе це діяло в комплексі з кліматичними та

соціально-економічними чинниками, що змінювались. Сьогодні в усіх

агроценозах, у тому числі в багаторічних плодових насадженнях,

відбуваються як природний еволюційний процес динаміки видового складу і

чисельності комах та кліщів, так і зміни, що пов’язані з

урізноманітненням технології вирощування та форм власності на землю.

 

Якісно формуючись, переважно за каналами трофічних зв’язків, у

кількісному відношенні структура біоценозів підкорюється екологічній

ситуації, яка, головним чином, залежить від діяльності людини. У цьому

разі господарська діяльність має стихійніший характер, оскільки

передбачає лише найближчі наслідки заходів. Вони неконтрольовані

людиною, тому можуть бути небажаними. Такий вплив на ентомофауну часто

має негативний характер, виражаючись здебільшого в скороченні одних

ареалів і розширенні інших, тобто відбувається пульсація меж ареалів. На

відміну від хребетних, цей вплив для членистоногих буває непрямим

унаслідок змін мікроклімату, біотопів, біотичних і абіотичних чинників.

 

Одну з головних ролей тут відіграють зміни у балансі використання земель

(вилучення ділянок із землекористування, знищення багаторічних

насаджень, введення нових культур і сортів замість традиційних для зони,

зменшення площ зрошення, забруднення грунту, повітря, води). Це особливо

наочно виявляється останнім часом у всіх грунтово-кліматичних зонах

України, в тому числі й у степовій зоні.

 

Поведінка та екологічні відносини комах у різні роки й сезони за різних

режимів погоди вкрай різноманітні, що визначається широкою

пристосованістю більшості видів. Ці зміни мають певні закономірності.

Одна з них — підпорядкування правилу зміни стацій Г. Я. Бей-Бієнко.

Проте, крім зміни стацій у комах у різних географічних і фізичних

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ