.

Фацелія — медонос, сидерат та кормова культура (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
7 8027
Скачать документ

Реферат на тему:

Фацелія — медонос, сидерат та кормова культура

Фацелія пижмолиста (Phacelia tanacetifolia Benth.) — належить до родини
водолистих. Походить вона з Північної Америки (Каліфорнії). Її вирощують
у культурі як неперевершений медонос. Це посередня кормова трава
(переважно в травосумішках) та перспективний сидерат в усіх
грунтово-кліматичних зонах України. До нас фацелія потрапила як дуже
корисна культура для бджільництва. Більшість медоносних культур дають
нектар протягом окремих частин дня (гречка, наприклад, до 11 години
ранку). Фацелія ж виділяє нектар протягом світлового дня, тож бджоли,
які запрацювалися допізна, досить часто ночують на її квітках.

Рослини фацелії однорічні, заввишки 90–100 см. У суцвіттях-завитках
нараховується близько 75 і більше квіток. В основі квітки навкруг
зав’язі є кільцеподібне утворення — нектарник. За весняного посіву
цвітіння починається через 35–40 днів і триває 1,5 місяці. Плід —
багатонасінна коробочка. Насіння дрібне: маса 1000 насінин не досягає 2
г (1,7–1,8). Корінь добре розвинений, стрижневий.

Рослина холодостійка: витримує приморозки до мінус 5…6°С. Насіння
зберігає схожість близько 3–4 років. Однак потрібно зазначити, що,
починаючи з другого року, схожість зменшується, а після четвертого року
зберігання — зникає. Насіння починає проростати за 3…4°С, а краще — за
8…10°С. Добре витримує посуху, але не витримує надмірного зволоження.
Запилюється комахами. Вегетаційний період фацелії — 75–90 днів. Залежно
від строків висіву та погодних умов, цвіте через 40–45 днів, а перші
квіти з’являються вже на 30-й день. Цвітіння, достигання насіння
розтягнуті, нерівномірні, тривають понад місяць. До грунтів невибаглива,
та все ж краще розвивається на легких родючих грунтах, чистих від
бур’янів. Позитивно реагує на удобрення.

Напрями використання

Як кормова культура має посередні якості. На початку цвітіння вміст
протеїну становить всього 2,3%. Наприкінці цвітіння за 34% сухої
речовини містить (%): протеїну — 4,1; БЕР — 13,7; ліпідів — 1;
клітковини — 10,3; попелу — 4,9. В 100 кг трави фацелії — 15,8 кормових
одиниць, у кожній — 158 г перетравного протеїну. Внаслідок вмісту малої
кількості цукрів фацелія для силосування в чистому вигляді малопридатна.
Силосувати її слід у суміші з рослинами, які багаті на цукор (злакові
трави, жито на зелений корм). Як зелений корм, фацелію поїдають тварини
тільки дуже молодою, бо рослини густо вкриті жорсткими волосками і у
міру старіння стебла й листки грубішають.

Використовувати фацелію в сумішках економічно вигідно, через те, що вона
дає можливість значно поліпшити медоносну базу без зменшення площ
основних сільськогосподарських культур, які висівають у плановому
порядку. Особливо перспективні й поширені посіви-сумішки фацелії з
викою, викою — вівсом, горохом і люпином. Фацелія, яку висівають разом
із однорічними бобовими культурами, запобігає виляганню гороху та вики,
полегшує механізоване збирання та знижує втрати врожаю.

Зелену масу фацелії можна використовувати на зелене добриво (урожай —
близько 200 ц/га).

R

?????????’?0,15 до 5 мг нектару. Велика кількість квіток на рослині й
нерівномірне їх розкривання забезпечують довгий (близько 50 днів) період
цвітіння. Із квітів фацелії бджоли носять нектар і темно-фіолетовий
пилок. І, що особливо приємно, фацелія виділяє нектар за будь-якої
погоди: у спеку, холод і після дощу. Мед із фацелії має ніжний аромат і
чудові смакові якості. Цінується він, як і липовий, довго не
кристалізується, придатний для зимівлі бджіл.

Основи вирощування

Висівати фацелію найкраще після просапних культур. Для удобрення
застосовують 25–30 т/га органіки, по 45–60 кг/га фосфорних та калійних
міндобрив, які вносять восени під оранку. Норма висіву — 10–12 кг/га в
самостійному посіві або половина норми в сумішках із однорічними
травами. Спосіб сівби — звичайний, на насіння — широкорядний з міжряддям
45 см.

Щоб забезпечити медозбір, фацелію слід висівати в кілька строків
протягом квітня-червня.

Агротехніка сумішок не відрізняється від вирощування вики, гороху та
люпину в чистому виді.

У разі вирощування фацелії на зелене добриво вона до заорювання цвіте не
менше 20 днів і забезпечує бджіл добрим медозбором. Урожай озимої
пшениці по такому сидеральному пару не поступається врожаю, зібраному з
полів, де висівались класичні сидеральні пари — люпини. Таким чином, за
незначних затрат на висівання фацелії господарство має добру віддачу:
збільшується медозбір і врожай нової культури.

Висіваючи фацелію між рядами дерев у саду, можна поєднувати інтереси
бджільництва й садівництва. Фацелія має високий коефіцієнт розмноження,
чим вигідно відрізняється від класичних сидератів. Враховуючи всі
переваги фацелії, її можна віднести до найбільш цінних культур для
висівання в садах.

На сидеральні пари фацелію рекомендується сіяти під зиму (але так, щоб
насіння не проросло) та в перші дні весняно-польових робіт слідом за
боронуванням і культивацією зябу. За такого висівання бджоли можуть
взяти більше меду, й можна раніше приступити до підготовки поля для
висіву озимих. Практикується на зелене добриво використовувати суцільний
посів, за норми висіву 10–12 кг/га.

У разі вирощування фацелії на насіння кращі результати мають за
широкорядних посівів із міжряддями 45 см за норми висіву 6–8 кг/га. При
цьому міжряддя доводиться обробляти двічі-тричі до змикання рядків.
Глибина висіву насіння — не глибше 2–3 см з подальшим прикочуванням
котками. Вирощуючи фацелію як посівний матеріал, потрібно знищувати
бур’яни, бо її насіння важко очищати від дрібного насіння різних
бур’янів.

Збирають фацелію на насіння роздільно, коли побуріють насінні оболонки
нижньої частини завитків. Скошують на висоті 15–20 см; для підбору
валків і обмолоту фацелії використовують комбайни. Отриману масу зразу
пропускають через віялку, а після просушування очищають на спецмашинах.

Сорти

У Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні,
занесено в 1995 році один сорт фацелії: Аліна. Його створено у Філіалі
інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН. Ознаки сорту: кущ
розлогий; листки складноперисті, дрібнопосічені, зелені без воскового
нальоту; квітки дрібні, рожево-голубого кольору; насіння — овальне,
темно-коричневе; маса 1000 зернин — 1,8 г; висота рослин — 76 см;
вегетаційний період — 114 днів.

Середня врожайність зеленої маси — 200 ц/га, насіння — 5,4 ц/га;
нектарна продуктивність — 268 кг/га; пилкова продуктивність — 281 кг/га.
Шкідників та хвороб не помічено.

Рекомендовано використовувати в зонах Полісся та Лісостепу.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020