Реферат на тему:
Хвороби кукурудзи
Для одержання високих урожаїв кукурудзи велике значення має добра
забезпеченість рослин водою протягом усього періоду вегетації. Тому в
лісостеповій і степовій зонах усі агротехнічні заходи мають бути
спрямовані на накопичення й збереження води в грунті. Тут для поліпшення
повітряного й водного режимів, а також знищення бур’янів, провадять
ранньовесняне боронування зябу й дві передпосівні культивації. Корисне
також досходове й післясходове боронування, дві-три поперечні й
поздовжні культивації та інші заходи, що забезпечують кращий розвиток
рослин і підвищують їхню стійкість проти хвороб. Знищення бур’янів як у
посівах кукурудзи, так і біля них дає можливість зменшити розвиток
бактеріозу качанів, іржі та інших хвороб.
Правильний і вчасний догляд за рослинами під час вегетації
Для одержання високих урожаїв кукурудзи велике значення має добра
забезпеченість рослин водою протягом усього періоду вегетації. Тому в
лісостеповій і степовій зонах усі агротехнічні заходи мають бути
спрямовані на накопичення й збереження води в грунті. Тут для поліпшення
повітряного й водного режимів, а також знищення бур’янів, провадять
ранньовесняне боронування зябу й дві передпосівні культивації. Корисне
також досходове й післясходове боронування, дві-три поперечні й
поздовжні культивації та інші заходи, що забезпечують кращий розвиток
рослин і підвищують їхню стійкість проти хвороб. Знищення бур’янів як у
посівах кукурудзи, так і біля них дає можливість зменшити розвиток
бактеріозу качанів, іржі та інших хвороб.
Вологість грунту в зоні розміщення коріння не повинна зменшуватися на
легких грунтах до 70%, а на важких — до 60% від повної польової
вологоємності.
Рівномірне забезпечення водою кукурудзи під час зрошення зменшує
ураженість збудниками пухирчастої сажки, стеблової гнилі, болем качанів
і майже повністю убезпечує посіви від порошистої сажки.
Знищення бур’янів і добра аерація грунту дають можливість послабити
розвиток фузаріозу, стеблових кореневих гнилей, бактеріозу качанів,
іржі, вірусних та інших хвороб.
Під час догляду за посівами кукурудзи потрібно старанно оглядати рослини
та виявляти малопоширені та карантинні хвороби.
Уражені малопоширеними хворобами рослини треба видалити з корінням і
знищити. Про виявлені карантинні хвороби негайно повідомити карантинну
інспекцію і вжити спеціальних заходів.
Вчасне збирання врожаю
Збирання кукурудзи не можна розтягувати на тривалий час. Унаслідок
запізнення зі збиранням, особливо в роки з дощовою осінню, посилюється
ураження качанів нігроспорозом, фузаріозом та іншими грибними хворобами.
Не можна допускати й передчасного збирання насіннєвої кукурудзи, бо
недорозвинуті зернівки під час зберігання більше уражуються плісеневими
грибами і втрачають схожість. Іноді допускається збирання на зерно із
товарних посівів неповністю достиглих качанів, які треба негайно
просушити й довести до кондиційної вологості.
Видалення з поля кукурудзяних решток із дальшою зяблевою оранкою.
Рослинні рештки, зазвичай, є джерелом інфекції багатьох захворювань
кукурудзи. Тому видалення їх із поля і знищення є обов’язковим заходом
боротьби з хворобами.
Під час зяблевої оранки кукурудзяного поля приорюють рештки рослин, які
не вдалося прибрати з поля, і створюють умови для швидкого їх
перегнивання.
Удобрення
Внесення під кукурудзу органічних і мінеральних добрив, як водиться,
забезпечує кращий розвиток рослин, вони стають стійкішими проти багатьох
захворювань. На Півдні України мікродобрива (сірчанокислий цинк і
сірчанокислий марганець) у низці випадків сприяють зменшенню розвитку
пухирчастої сажки в 1,5–2 рази. Однак внесення добрив треба завжди
узгоджувати з агрохімічними показниками грунту, кліматичними умовами та
сортом рослин. Без цього підвищення стійкості рослин проти хвороб —
неможливе.
Стійкість рослин проти хвороб збільшується після вапнування кислих
грунтів.
Знищення на кулісних посівах кукурудзи рослин, уражених сажкою, збирання
й знищення сажкових наростів у кулісах дає можливість ліквідувати
додаткове джерело інфекції пухирчастої сажки навесні. Ця сама процедура
ефективна на невеликих насіннєвих ділянках та ділянках приватного
користування.
Заходи боротьби з хворобами кукурудзи під час збирання й зберігання
врожаю
Добір здорових качанів. Це важливий захід, бо забезпечує найменше
ураження качанів під час зберігання. Відібрані качани мають бути добре
достиглими, нормально розвинутими та не ураженими хворобами. Вибракувані
качани зберігають окремо і, якщо вони не мають токсичних речовин,
використовують для згодовування тваринам.
gdo|y
Доведення зібраних качанів до кондиційної вологості. Вологість качанів,
закладених на зберігання, має бути не вище 16%, а зерна — 13%. За таких
умов припиняється розвиток плісеневих грибів. Тому зібрані качани треба
вчасно просушити й довести до встановлених кондицій.
Правильне зберігання кукурудзяних качанів можливе за належної
вентиляції, що забезпечує їм нормальну вологість. Порушення умов
зберігання призводить до швидкого розвитку плісеневих грибів і
відчутного погіршення якості зерна кукурудзи.
Оздоровлення насіння. Здорове, добре виповнене насіння забезпечує дружні
сходи та добрий розвиток рослин.
В оздоровленні кукурудзи велике значення мають не тільки агротехнічні, а
й спеціальні заходи, які застосовують під час підготовки насіння до
сівби.
Підготовка насіння до сівби. На кукурудзообробних заводах провадять
ретельний відбір, сушіння та обмолочування насіннєвих качанів,
сортування, калібрування й протруєння насіння. Фітопатологічне значення
калібрування полягає у видаленні хворого й недорозвинутого насіння, що
здебільшого має низьку схожість.
За даними Інституту зернового господарства УААН, цей захід дає
можливість зменшити наявність хворого насіння у 8–10 разів.
У разі висівання незаводським насінням у господарствах качани
відбирають, сушать, калібрують і протруюють. Перший відбір провадять
восени, а другий — перед обмолочуванням. Із насіннєвих партій видаляють
уражені дефектні качани.
Під час обмолочування і калібрування відсівають дрібне насіння
(переважно зернівки, що містяться на верхівці качанів), бо воно менш
життєздатне й у грунті частіше уражується пліснявінням. На дуже цінних
качанах, які використовують для розмноження, насіння вручну вилущують із
верхівок на 1,5–2 см.
Протруюють насіння у допосівний період для знезараження від збудників
хвороб, що можуть зберігатися на його поверхні, а також від збудників
пліснявіння, які є в грунті. Нині насіння протруюють централізовано на
кукурудзообробних заводах, значно менше — безпосередньо в господарствах.
На заводах насіння протруюють зволоженим способом: на 1 т насіння
витрачають 5 л рідини. Проти пліснявіння, кореневих і стеблових гнилей,
волотевої сажки та насіннєвої інфекції пухирчастої сажки провадять
інкрустування насіння з додаванням у розчин одного з протруйників і
мікроелементів — розчинних комплексонатів, 3 л/т, або солей цинку,
марганцю по 0,5–0,6 кг/т, регуляторів росту Емістим С, 20 мл/т, або
Зеастимулін — 15 мл/т.
Використовують фунгіциди: Вітавакс 200, з. п. (2 кг/т), Вітавакс 200 ФФ,
в. с. к. (2,5–3 л/т), Віта-класик, в. с. к. (2,5–3 л/т), Гарант, в. с.
(2,5–3 л/т), Максим 0,25 FS, т. к. с. або Максим ХL 0,35 FS, т. к. с. (1
л/т), Преміс 25, т. к. с. (1,5 л/т), Реал 200, т. к. с. (0,2 л/т).
Проти пліснявіння, кореневих і стеблових гнилей під час інкрустування з
додаванням наведених вище доз мікроелементів застосовують препарати:
Гранівіт, в. с. к. (2,5–3 л/т), Дитокс, к. с. (2,5 л/т), Роялфло, в. с.
к. (2,5 л/т), Флуосан, т. к. с. (3 л/т).
Протруєне насіння, що залишилося невисіяним, можна висівати в наступному
році, якщо воно не втратило схожості.
Для протруєння насіння в господарствах використовують ті самі препарати,
що й за централізованого протруєння. Можна застосовувати сухе
протруєння, але кращі результати дає попереднє зволоження насіння водою
(5 л на 2 т), а потім обробка препаратом.
Зволожене протруєння збільшує вологість насіння лише на 0,5% і не знижує
його життєздатності.
У районах із підвищеною вологістю грунту під час сівби дози наведених
вище отрутохімікатів збільшують до вищих вказаних норм витрати.
Протруєння насіння зволоженим і сухим способами краще проводити за
два-три місяці до сівби. Напівсухий метод протруювання формаліном не
можна застосовувати для насіння неплівчастих культур (жито, пшениця,
кукурудза), тому що його міцний розчин (1:80) знижує схожість насіння.
Під час роботи з усіма пестицидами слід дотримуватися заходів безпеки та
регламентів, зазначених у рекомендаціях з їхнього застосування.
Карантинні заходи
Об’єктом зовнішнього карантину в нашій країні є бактеріальне в’янення
кукурудзи. Завдання карантинної служби полягає в тому, щоб не допустити
цієї хвороби на територію України. Задля цього посівний матеріал, який
надходить із-за кордону, старанно перевіряють, висівають у карантинних
розсадниках і тільки після фітопатологічної оцінки дають дозвіл на його
використання.
Про підозру на цю хворобу треба негайно повідомити карантинні інспекції,
щоб вжити термінових заходів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
