.

Цукрові буряки сьогодні й завтра (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2382
Скачать документ

Реферат на тему:

Цукрові буряки сьогодні й завтра

Цукрові буряки — високорентабельна культура, вирощування якої потребує
точних знань, професіоналізму й капіталовкладень. Високі затрати на
насіння, засоби захисту, техніку, паливо й добрива знижують її
рентабельність аж до збитковості. В інтенсивному землеробстві
врожайність культур залежить від природної родючості грунтів і погоди
лише на 25%. При цьому добрива забезпечують від 30 до 60% врожаю, якісне
насіння — від 5 до 20% і засоби захисту рослин — від 5 до 15%. Такий
розподіл впливу на врожайність сформувався завдяки впровадженню нових
технологій внесення комплексних добрив, збалансованих за макро- й
мікроелементним складом під потреби кожної рослини.

Відомо, що Польща має вбогі, порівняно з Україною, грунти і стабільно
одержує врожай цукрових буряків — 450–550 ц/га з цукристістю 17–19%,
експортує цукор у європейські країни, включаючи й нашу. Тому поговоримо
про роль збалансованого живлення у вирощуванні цукрових буряків. Добре
організувавши цей компонент технології, ми підвищуємо здатність культури
опиратися негативному впливу зовнішнього середовища, патогенних
мікроорганізмів і, як наслідок, — зекономимо кошти на захисті. На жаль,
останнім часом стало практикою економити гроші на добривах з подальшими
героїчними зусиллями на порятунок хоча б того врожаю, який забезпечила
матінка-земля. Витрати на захист рослин при цьому зростають удвічі,
відбувається катастрофічне зниження родючості грунту.

Традиційна і європейська технології вирощування цукрових буряків

За виносом поживних елементів з грунту цукрові буряки займають одну з
лідируючих позицій, і якщо не застосовувати збалансоване внесення
добрив, то після цієї культури сильно збіднюється грунт. Особливо
чутливі до удобрення високопродуктивні гібриди закордонного походження.
Незбалансоване традиційне (для України) живлення забезпечує врожайність
коренеплодів, наближену до потенційних можливостей, але з мінімальним
вмістом цукру (15–16% замість 18–19%) і незадовільними іншими
показниками (транспортабельність, лежкість тощо). При цьому в більшості
випадків вносять тільки NPK й органіку. Як водиться, до сівби вносять
30–100 т/га перегною і 200–500 кг/га нітроамофоски з дальшим кореневим
підживленням аміачною селітрою від 100 до 300 кг/га. Але такий підхід не
відповідає потребам рослин як у кількісному, так і в якісному
відношенні. Відповідно до правила відшкодування винесених з урожаєм
(коренеплодів і листя) 50 т/га поживних речовин, культуру потрібно
забезпечити: макроскладовими — 240 кг азоту, 90 фосфору, 370 калію, 240
кальцію, 85 магнію, 85 натрію, 25 кг сірки, а також мікроскладовими —
800 г бору, 150 міді, 1500 марганцю, 35 молібдену, 900 г цинку
(співвідношення елементів — 1N:0,38P205: 1,54K2O: 1Ca:0,37Mg0: 0,37Na:
0,11SO4+Мікро).

У живленні цукрових буряків макроелементами значну роль відіграють
магній, натрій та сірка, а мікроелементами — бор й марганець, що є
ключовими в нагромадженні цукру в коренеплоді.

Для цукрових буряків найефективнішим є застосування 35 т/га гною ВРХ.

Брак органічних добрив можна також поповнити за рахунок соломи
попередньої культури з додаванням азоту сечовини.

Варто зазначити, що доступність елементів живлення з органічних речовин,
практично не залежить від умов навколишнього середовища, коли ці самі
елементи з міндобрив стають доступними лише за темперетур грунту —
12…25°С.

Дружні сходи й початковий розвиток рослин ефективно забезпечує комплекс
макро- й мікроелементів спільно зі стимуляторами росту й протруйниками,
внесеними під час дражування або інкрустації насіння.

Трирічні дослідження професора НАУ М. Долі (інкрустація насіння
стимулятором росту — 2 мл 10% розчину Фумару — разом із трьома літрами
ЖКУ Мультивіт на тонну насіння) в 300 господарствах різних регіонів
України на всіх культурах засвідчили, що застосування вказаного
агроприйому сприяло збільшенню врожайності на 10–30% за додаткових
витрат на 36 грн/т насіння.

Внесення азоту може зашкодити

Вплив азоту на утворення органічної маси є найбільшим. Проте під час
його внесення треба бути дуже обережним, адже можна істотно знизити
якість урожаю. Слід ураховувати, що його споживання з грунтових запасів
становить 30–50 кг/га; за внесення гною додається ще 50–60 кг/га. Отже,
передпосівне підживлення має додати стільки азоту, щоб його загальна
кількість не перевищувала 120 кг/га. За інших умов затримуються сходи й
розвиток рослин цукрових буряків, а в фазі 2-х листків виникає небезпека
всихання листя. Крім того, існує ймовірність вимивання зарано внесеного
азоту.

Норму 120 кг/га азоту варто розглядати як максимальну тільки для легких
піщаних грунтів. Грунти із середнім механічним складом потребують не
більше 100 кг/га, а ще нижчі норми — аж до 50 кг/га — потрібні на
грунтах з високим вмістом органічних речовин.

У традиційній технології дуже популярні рекомендації щодо прикореневого
внесення азоту після появи 3–4 справжніх листків: за 1–2 підживлення
200–300 кг аміачної селітри. Але коефіцієнт використання азоту за такого
внесення, залежно від грунтів і погодних умов, перебуває в межах 30%.
Крім того, в продукції підвищується вміст амінного азоту, що перешкоджає
вилученню цукру під час переробки. У багатьох європейських країнах
високий вміст амінного азоту веде до грошових штрафів на користь
цукрових заводів. Отож, з погляду одержання максимального врожаю цукру
безпека азоту вибудовується в такій послідовності: азот органічний —
азот амідний — азот амонійний — азот селітри. Тому: 1) плануючи азотне
живлення цукрових буряків, треба використати всю різноманітність азотних
добрив відповідно до ланцюжка його впливу на нагромадження цукру; 2)
підвищити використання інших елементів живлення, що сприяють кращому
засвоєнню азоту рослинами, і, як наслідок, знижують потребу в ньому.

За низької доступності грунтового азоту в споживанні рослиною цього
елементу зростає роль листя (спосіб поверхневої асиміляції). Через листя
цукрові буряки ефективно споживають близько 50 кг/га амідного азоту з
карбаміду за 100% його засвоєння.

Порівняння ефективності прикореневого підживлення цукрових буряків
аміачною селітрою і позакореневого живлення карбамідом

У разі внесення 175 кг/га аміачної селітри (вміст діючої речовини 34%)
грунт одержує 59,5 кг азоту. З урахуванням коефіцієнта його використання
35% рослина одержує 20,7 кг/га азоту. За вартості аміачної селітри 90
к/кг вартість азоту становитиме 157,5 гр/га. У разі внесення 45 кг/га
карбаміду (тричі по 15 кг на 300 л води) рослини одержать ті самі 20,7
кг/га азоту за ціною 54 гр/га (45х1,2 грн/кг). Отже, собівартість азоту
знижується на 100 грн, які можна використати на позакореневе підживлення
комплексом макро- й мікроелементів.

Фосфор і калій вносять одночасно

Цукрові буряки добре реагують на внесення фосфору, але його вміст у
грунті низкий (тобто

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020