.

Відновлювання родючісті наших грунтів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1484
Скачать документ

Реферат на тему:

Відновлювання родючісті наших грунтів

gd-MY

ь 0,7% азоту, 0,6 — фосфору та 0,6% калію. Це добриво сприяє підвищенню
вмісту гумусу, врожайності як овочевих, ягідних, так і баштанних
культур, формуванню екологічно чистої продукції, досягненню її високої
якості. Вносять його в дозах — 1 кг/м2 з обов’язковим загортанням на
глибину 10—15 см. При внесенні в борозну норма — 45—50 г/м погонний.
Заслуговує на увагу також і торфомінеральне добриво Гермафос, яке у 2—3
рази ефективніше за перегній. Додавання до його складу фосфору та вапна
посилює діяльність мікроорганізмів, що розкладають торф. Зазначені
добрива виготовляє концерн “Укрторф”. Такі добрива за своєю ефективністю
наближаються до гною і дають можливість дуже швидко окультурити бідні та
еродовані грунти: збільшивши вміст гумусу і кількість поживних речовин,
можна стабільно одержувати на них високі врожаї та значні прибутки. Є й
інші види добрив на основі торфу. Особливу цінність має стимулятор росту
— Гумат (калію чи натрію), що є продуктом взаємодії торфу з водним
розчином KOH або NaOH. При внесенні в грунт він активізує
життєдіяльність мікроорганізмів, які синтезують біологічно активні
речовини та сприяють кращому засвоєнню поживних речовин і стимулюють
синтез білків, вуглеводів і вітамінів. Окрім того, Гумат прискорює
достигання врожаю, підвищує його та поліпшує якість. Поряд з ефективним
використанням гуміналу і біогумусу в нинішніх фінансово скрутних умовах
доцільно використовувати сидерати, такі як гірциця, ріпак, суріпиця,
редька олійна та інші. За даними досліджень Вінницької державної
сільськогосподарської станції, ці культури здатні сформувати мінімум
24—30, а у вологі роки навіть 50 т/га надземної органічної маси та 3—5
т/га кореневої, що збагачує грунт на 174 кг азоту, 39 — фосфору та 226
кг калію (у розрахунку на гектар), що еквівалентно 25—40 т/га гною, крім
того, у грунті створюється передумова для синтезу 175—275 кг/га гумусу.
Практичного значення у господарствах набуває також використання
сапропелю, торфу, торфо-гнойових компостів та вермикомпостів, гноївки,
сечівки, фекалію, курячого посліду. Для приготування різних компостів до
гною додають торф, солому, полову, листя дерев, тирсу, фруктові вижимки,
мул, гноївку, сечу тощо. Гноївка — швидкодіюче азотно-калійне добриво,
містить 0,25% азоту, 0,1 — фосфору, 0,5% калію. Сечіа містить 0,7%
легкозасвоюваного азоту, 1,1% калію та незначну кількість фосфору.
Важливим резервом органічних добрив є біогумус. Ця технологія дає змогу
на 2 м за рік переробити 1,2 т органічних речовин у 400—600 кг
біогумусу, крім того, біогумус містить 230 кг/га рухомого азоту, 650 —
фосфору, понад 2500 кг/га калію. Головна мета альтернативного
землеробства — покриття дефіциту органічної речовини в грунті та вихід
на бездефіцитний баланс гумусу. Це сприяє кращому засвоєнню інших
внесених поживних речовин, утриманню вологи, покращанню структурного
стану та підвищенню інтенсивності гумуніфікації рослинних решток. Так,
внесення на типових і звичайних чорноземах одного лише гною в кількості
12 т/га підвищує коефіцієнт гумуніфікації, порівняно з контролем, на
36%, а при сумісному внесенні міндобрив з гноєм — до 47%. Це підкреслює
філософську тезу Р.Штайнера про те, що азот мінеральних добрив — мертвий
азот, а в органічних добривах він живий. Отже, поживна цінність
органічних добрив є різною, проте їх потрібно обов’язково вносити,
навіть в економічно скрутних умовах сьогодення, щоб компенсувати наявний
дефіцит гумусу. Для цього потрібно більш широко застосовувати
нетрадиційні (альтернативні ) органічні добрива. Вирішення питання
живлення рослин за допомогою біотрансформаторів, які здатні стимулювати
підвищення продуктивності культур, є одним із перспективних напрямів
розвитку сучасного альтернативного землеробства, заснованого на симбіозі
вищих рослин з мікрофлорою ризосфери, особливо з грибами-ендофітами, що
синтезують і дають рослині фітогормони та інші фізіологічно активні
речовини. Це абсолютно новий підхід до вирішення питання живлення рослин
і підвищення врожайності культур. У світовій практиці аналогів
біотрансформаторам немає. Вони є наступним поколінням відомих
препаратів-біостимуляторів. Їх унікальність полягає в новому трактуванні
теорії живлення рослин, де біотрансформатори стимулюють життєдіяльність
грибів-ендофітів, які розщеплюють молекули сполук, що містяться у
грунті, на похідні мікро- і макроелементи і доставляють їх в рослину,
яка використовує їх молекулярну енергію на розвиток потужної кореневої
системи і цим самим стимулюють процес живлення, формування більшої
асиміляційної поверхні, що сприяє формуванню вищого врожаю. Так, урожай
зернових збільшується на 20—30%, соняшнику на 40, гороху на 60%.
Гектарна норма біостимуляторів, що забезпечує такі показники,
надзвичайно мізерна і становить декілька міліграм. Ці препарати
застосовують у вигляді водних розчинів сумісно із протруйниками, якими
обробляють насіння культур. Цього достатньо, щоб підвищити у зернових
вміст клейковини, у цукрових буряків — цукристість, у картоплі — розмір
бульб та вміст крохмалю. Таким чином, застосування біотрансформаторів
дає можливість підвищувати родючість грунтів. У розв’язанні проблеми
виведення агропромислового комплексу з кризового стану важлива роль
належить впровадженню в землеробство регуляторів росту рослин нового
покоління, які за ефективністю, екологічними та технологічними
показниками не мають аналогів у світі. Наукові дослідження і практика
свідчать, що вітчизняні біостимулятори здатні підвищувати врожайність
основних польових культур на 10—30%. Характерно, що такі прирости врожаю
забезпечуються внесенням оптимальних доз мінеральних добрив. Але з точки
зору економіки, застосування біостимуляторів в 10 разів вигідніше
порівняно з мінеральними добривами. Найвища ефективність біостимуляторів
досягається використанням їх при передпосівній обробці насіння
(поєднуючи з протруєнням). Застосування біостимуляторів позитивно
впливає на родючість грунтів, оскільки прискорює і стимулює розвиток
кореневої грунтової біоти, в результаті чого посилюється процес кущіння,
підвищується холодостійкість та посухостійкість рослин, соленасичення
грунту, оптимізується співвідношення між вегетативними та генеративними
фазами розвитку рослин, підвищується їх стійкість до вилягання, хвороб
та шкідників. За підрахунками деяких вчених, при впровадженні
інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур
енергетичного потенціалу грунту-гумусу вистачить лише на 30 років. Тобто
на зміну енергетичним технологіям повинні прийти принципово нові
економічні прийоми землеробства, одним з яких є застосування регуляторів
росту рослин. За останні десятиріччя в Україні та Росії дозволено до
використання 53 біостимулятори та 14 регуляторів росту рослин. В
Західній Європі на 60% зернових площ широко використовують регулятори
росту. Сучасні біостимулюючі препарати потребують дуже малих норм
внесення, які становлять десятки грамів чи мілілітрів на тонну насіння
або гектар посівів. Одним із різновидів біостимуляторів росту і розвитку
рослин є Вермістим, що виготовляється з вермикомпосту, та являє собою
високогумусовану речовину у вигляді розчину, до складу якого входять
гумати, фульвокислоти, амінокислоти, вітаміни, природні фітогормони,
мікро- і макроелементи, спори грунтових мікроорганізмів і
бактеростатичних білків, чого немає у більшості стимуляторів. Його
використовують як при обробці насіння в дозі 8—10 л/га, так і для
прикореневого і позакореневого підживлення. Вермістим підвищує імунітет
рослин до різних захворювань, паморозків та посух, зменшує кількість
нітратів та нітритів, важких металів та радіонуклідів, покращує смакові
якості. Позитивна його дія позначається на інтенсивному рості кореневої
системи, в якій проходять багаточисленні біосинтетичні процеси утворення
ряду фізіологічно активних речовин, кислот та білків. Велику роль в
підвищенні родючості грунту також відіграють і природні цеоліти —
мікропористі каркасні алюмосилікатні мінерали. Завдяки чітко вираженим
розмірам їх внутрішніх пор, вони є добрими сорбентами для багатьох
органічних і неорганічних речовин. Завдяки їх високим іонообмінним,
молекулярно-решітним, каталітичним якостям, здібностям сорбувати важкі
метали та радіонукліди, можна не лише підвищити родючість грунтів та
збільшити урожайність культур, але й отримати екологічно чисту
продукцію. Окрім зазначених якостей, внесений в грунт цеоліт забезпечує
утримання грунтово-поглинаючим комплексом більшої кількості поживних
речовин порівняно з торфом в декілька разів. Модифікований цеоліт
(збагачений азотом) може бути використаний замість азотних добрив. Таке
екологічно чисте, пролонгованої дії, комплексне добриво забезпечує
збільшення коефіцієнта використання основних поживних речовин. При цьому
урожайність пшениці підвищується на 15—25%, ячменю — 29—37, кукурудзи —
10—12, рису — 35-40, моркви — 55—63%, овочевих –50—55%.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020