UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧуфа — перспективна культура комплексного використання (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1979
Скачало208
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Чуфа — перспективна культура комплексного використання

 

Серед малопоширених культур на особливу увагу заслуговує Cyperus

esculentus L. чуфа (земляний мигдаль) як олійна, крохмаленосна рослина з

високими дієтичними та цілющими властивостями.

 

Чуфа має важливі перспективи використання її у фітоенергетиці завдяки

високому вмісту ліпідів та їхньому виходу із одиниці площі (920–3200

кг/га). До того ж, вона ще й декоративна рослина, тому її можна

використовувати як елемент дизайну в оформленні бордюрів і клумб.

 

Батьківщиною чуфи вважають Північну Африку (район Білого Нілу). В дикому

стані зустрічається на вологих піщаних місцях на Півдні Європи, у Малій

Азії, Північній Африці; в країнах СНД — у Середній Азії, на Північному

Кавказі й Закавказзі, іноді на солончакових грунтах (Муганський степ).

Чуфа відома в культурі з давніх часів (за два-три тисячоліття до нашої

ери в Стародавньому Єгипті).

 

У культурі поширена в Середземноморських країнах. Вирощують у Північній

і Південній Африці, на півдні Європи, в Іспанії, Португалії та Італії

(острів Сицилія). Починаючи з середини XIX століття, її стали

культивувати в Південній Америці та США.

 

У Росії культура чуфи відома з кінця XVIII століття (досліди А.

Нартова), але широкого поширення не набула. В Україні перші досліди з

вивчення чуфи проводили під Херсоном у 1932–1939 рр. (професори П.

Підгірський та А. Косарський).

 

У флорі України рід Cyperus L. представлено сімома видами: С.glaber,

C.glomeratus, C.fuskus, C. diffornius, C. badius, C. longus, C.

esculentus. Більшість перерахованих видів зустрічається на Півдні

України, на південному березі Криму й практичного значення не має. C.

diffornius є адвентивним видом , який походить з Індії, росте в

Кілійській дельті Дунаю. C.fuskus є звичайним видом по всій Україні. З

перерахованих видів використовують лише два: C.glomeratus —

зустрічається спорадично в степовій зоні, в долинах Дніпра, Дністра й

Сіверського Дінця як лікарська рослина, і C. esculentus (смикавець

їстівний, чуфа), який походить із долини Нілу і є давньою

сільськогосподарською культурою. Це єдиний культурний вид роду Сyperus.

У дикому виді на території України не зареєстровано.

 

Початок інтродукції чуфи в Національному ботанічному саду ім. М. Гришка

НАН України припадає на період становлення академічного саду — 1945–1946

рр. Перші випробування чуфи в ботанічному саду здійснив відомий

український вчений-інтродуктор, селекціонер, професор Д. Лихвар.

Культура чуфи на ту пору в середніх широтах уже була відома. Внаслідок

проведених досліджень було встановлено, що введення чуфи в культуру в

Києві не становить серйозних проблем. Вважалися перспективними включення

чуфи в Державне сортовипробування й організація розмноження садивного

матеріалу.

 

Надалі вивчення різних аспектів вирощування й використання чуфи в

Національному ботанічному саду ім. М. Гришка здійснювали періодично: в

50-ті роки минулого століття — М. Дружиніна, а з 70-х і до початку 90-х

— В. Грин. Нині у відділі нових культур триває всебічне дослідження

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ