UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШтучний дощ — природний урожай (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1873
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Штучний дощ — природний урожай

 

Без зрошення одержати пристойний урожай на Півдні України неможливо.

Про проблеми, які очікують сільгоспвиробників під час застосування

“штучного дощу”, читайте у цьому матеріалі. Втім, світло в кінці тунелю

все ж таки є.

 

Чи любите ви ризик? Звісно, відповідь кожного буде індивідуалізованою.

Хтось любить ризикувати більшою чи меншою мірою, навіть саме слово

“ризик” для кожного має різні значення. Те, що для одного — ризик, для

другого таким не є. У будь-якому разі, ризикувати чи ні, — кожен вирішує

сам. А як бути з тими, хто просто не має змоги не йти на ризик? На

Херсонщині, в зоні ризикованого землеробства, хлібороби обділені

вибором. Вони змушені працювати й битися за врожай у надскладних умовах.

Місцеві господарі аж надто голосно не нарікають на лиху долю (та все ж

таки трохи зітхають, кажучи про кліматичні умови в Центральній Україні),

але дощу чекають довго й терпляче (часто-густо очікування марні). Вихід?

Зрошення — конче потрібна умова ведення сільського господарства в цих

місцях.

 

У розв’язанні проблеми зрошення в Україні останнім часом виокремлюють

три наріжні камені: фінансовий, технічний і державний. Останній трохи

перегукується з першим, адже йдеться про увагу держави до проблем

південних господарств, зокрема, про компенсацію витрат на

електроенергію, за яку треба платити негайно, а пресловуті 53 гривні на

гектар, які наразі виділяє держава, прийдуть аж у жовтні. Ми розмовляли

на цю тему з різними людьми — науковцями, держчиновниками, виробниками.

Власне, в усіх діалогах панівною була думка про потребу пильної

державної уваги до проблеми зрошення, адже не можна залишати

сільгоспвиробників, які працюють в умовах ризикованого землеробства,

наодинці з їхніми проблемами. Втім, фраза про те, що в Україні

повернулися обличчям до меліорації, лунала в моїх діалогах із

зацікавленими особами неодноразово. Важливо тепер те, щоб це “обличчя”

бачило не лише абстрактну меліорацію, а й реального сільгоспвиробника.

 

Наука гарантує вирішення технічних питань

 

Наукові установи УААН пережили надскладні часи початку 90-х років

минулого століття, коли загальноукраїнська економічна криза виштовхнула

їх на узбіччя суспільного життя. Нині ситуація трохи змінилася на краще,

але, відвідуючи такі наукові центри, раз-по-раз замислюєшся над важкою

долею вітчизняної науки та відірваністю її від виробництва. Щоправда,

Інститут гідротехніки і меліорації УААН не справляє враження установи,

яка занепала. Сучасний ремонт, привітні співробітники, молоді обличчя в

інститутських коридорах — усе це ознаки того, що кризу, якої, певно, не

вдалося оминути, вже подолано. Відповідно, якщо працює інститут, то й

ситуація зі зрошенням у країні має бути доволі доброю. Так це чи ні, ми

намагалися з’ясувати в розмові з директором Інституту, академіком УААН і

РАСГН Петром Коваленком.

 

“Найважливіша проблема, яка існує нині в цій царині, —

організаційно-економічна, — переконаний Петро Іванович. — Коли відбулося

розпаювання земель, наш інститут і я як його керівник акцентували увагу

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ