UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШубно-м’ясна багатоплідна романовська порода овець (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2990
Скачало239
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Шубно-м’ясна багатоплідна романовська порода овець

 

Ягнята романовської породи родяться чорними. До п’ятимісячного віку

вони мають сірий колір з бурим відтінком на кінцях косиць. З ростом

вовнинок пігментація пуху зникає від основи до кінчика, і тому ягнята

сивіють і стають світлими. Худі ягнята сивіють раніше. Посивіння

починається з передньої частини тулуба і йде в напрямку хвоста.

 

Голова й ноги залишаються чорними, допускаються білі відмітинки.

 

Кожух із пояркових овчин дуже теплий і м’який. Відомо, що кожух із

“петровських овчин” важить 2,5–3 кг, а довга шуба — 4–4,5 кг (що

набагато менше, ніж з інших грубововнових овчин).

 

Технологи шубного виробництва надають перевагу овчинам меженним (або

межевим). Таку овчину одержують від ягнят, пострижених у віці 5–6 і

забитих у 9–10 місяців.

 

Кожух із меженних овчин важчий за поярковий, але ціниться завдяки

особливій міцності міздрі, яка краще, ніж пояркова, витримує

технологічні процеси вичинки.

 

За меженною овчиною за якістю йдуть овчини зі старих вівцематок. Вони

грубіші й важчі за меженні. Та найважчі овчини з дорослих баранів. Проте

всі романовські овчини високоякісні і придатні для шиття кожухів.

 

Аби пух не звалювався, його довжина не повинна перевищувати 5–6 см.

Важливе значення має і товщина вовнових волокон: оптимальна товщина ості

— 65–70, пуху — 20–25 мкм.

 

Легкість, міцність і добра носкість шубних виробів із романовських

овчин зумовлені гістологічною будовою шкіри, зокрема товщиною, густотою

і розміщенням колагенових волокон. Завдяки тонкій, але міцній міздрі,

романовські овчини вирізняються легкістю: 1 м2 пояркової овчини важить

1–1,1 кг, меженної (у віці 7–9 місяців) — 1,2–1,3, дорослих овець —

1,3–1,5 кг, грубововнові овчини інших порід овець на 20–25% важчі.

 

Шубні якості є одним із головних критеріїв оцінки романовських овчин у

селекційній роботі. Романовські вівці дають вовни небагато — 1,3–3,5 кг

за рік. Вихід митої вовни — 65–80%. Стрижуть їх тричі на рік: навесні

(лютий-березень), улітку (червень-липень), восени (вересень-жовтень). В

умовах північних регіонів Росії цю породу стрижуть чотири рази, що

пов’язано з умовами розведення.

 

Наші дослідження показали, що в умовах Лісостепу України романовських

овець можна стригти двічі: навесні й восени. Багаторазовість стриження

романовських овець є одним із моментів енергозатратної технології

шубного вівчарства (В. Сухарльов, 1977).

 

У домашніх умовах із вовни романовських овець плетуть шкарпетки й

рукавички, валяють валянки, дуже теплі й м’які, а на фабриках

виготовляють різне сукно і повсть.

 

Романовська порода овець відома у світі як одна із найплодючіших. За

одне ягніння романовська вівцематка приносить двох-трьох ягнят, інколи —

до семи, а за два ягніння на рік — до дев’яти-тринадцяти ягнят (Є.

Курчан, В. Ястремський, 1980).

 

Є особливості і щодо відтворення овець романовської породи. Тоді як

вівці більшості порід приходять в охоту тільки у визначені місяці року

(зазвичай, наприкінці літа — на початку осені), романовські вівцематки

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ